Війна стимулювала міграційні процеси, проте українці, які знаходяться за межами країни, все ще активно залучені до освітнього процесу, якщо їхні Alma Mater в Україні докладають зусиль для цього, стверджує ректор Дніпровської політехніки, кандидат технічних наук, професор Олександр Азюковський. У своєму інтерв'ю для РБК-Україна він поділився думками про можливість початку трудової діяльності вже з другого курсу навчання, шляхи зацікавлення школярів у точних науках та переваги української освіти над європейською.
Головне:
Ви керуєте одним із найпрестижніших технічних університетів в Україні. На жаль, місто Дніпро розташоване досить близько до зони бойових дій. Яким чином наразі організовано навчальний процес у вашому закладі?
Перед переходом в онлайн-середовище ми вже мали досвід адаптації. Починаючи з 2019 року, ми активно впроваджуємо онлайн-освіту в галузі робототехніки, співпрацюючи з університетами Німеччини та забезпечуючи доступ до їхніх передових лабораторій. Це відповідає світовим тенденціям, згідно з якими навіть найскладніші виробничі процеси все частіше налаштовуються дистанційно.
Сучасний світ існує в онлайн-просторі. Це не означає, що офлайн-формат втратив свою цінність – це зовсім не так. Але, пробачте, що б ми не говорили, сьогодні питання життя та здоров'я є найважливішими. Тому наші основні заняття проводяться в режимі онлайн. Лабораторії максимально відкриті для студентів. Онлайн-формат став ключовою рисою навчального процесу в умовах війни. Людина та її безпека завжди на першому місці. Це і відрізняє Україну від інших країн.
В Україні, внаслідок пандемії ковід та наступної війни, є студенти, які під час навчання в університетах жодного разу не відвідали аудиторії. Які наслідки цього явища ми спостерігаємо сьогодні в країні загалом?
- По-перше, це факт. Але, по-друге, в Україні є парадигма безперервної освіти. Я можу бакалаврат чи магістратуру тотально провчитися офлайн і це не означає, що через два роки мені не треба буде підвищення кваліфікації. Ніяк можна замінити емоції в комунікації в аудиторії зі студентами чи комунікацію з колегами за філіжанкою кави он-лайном.
Які кроки потрібно здійснити, і що вже відбувається на практиці? Забезпечення можливості безперервного навчання. Частина навчання може проходити онлайн, інша — в традиційному форматі. Це можна називати освітою протягом життя, навчанням для дорослих, підвищенням кваліфікації або ж безперервним навчанням, як це стало звичним у ІТ-секторі, а тепер поширюється й на інші сфери бізнесу. Таке підходження є необхідним кроком у відповіді на сучасні виклики.
Чи варто вважати це проблемою? Я не в захваті від цього терміна, адже проблема виникає, коли не зовсім зрозуміло, які кроки потрібно зробити. У нашому випадку йдеться про чітко окреслене завдання, специфіку ринку освітніх послуг та праці, а також сервісні аспекти. Для закладу вищої освіти це новий і невідомий ринок.
До речі, у нас є крутезний закон про індивідуальні освітні траєкторії, який підтримує і Міністерство освіти і науки України та, наскільки мені відомо - заступник міністра, Микола Трофименко.
Це надасть можливість людям налаштовувати свій навчальний процес, що безумовно є позитивним кроком. Відповідно до нового закону, який набирає чинності у 2024 році, студенти зможуть самостійно обирати спеціальність після 1-1,5 року навчання, контролювати темп засвоєння програми та визнавати знання, отримані в інших навчальних закладах або за кордоном. Крім того, університети отримають більшу автономію у розробці навчальних планів.
Поряд із учнями, які щойно закінчили школу, існує численна група професіоналів, що вже мають фінансову стабільність завдяки своєму досвіду роботи. Вони прагнуть вступити до вищого навчального закладу, щоб інвестувати в особистий розвиток і здійснити кар'єрний ривок, чи в межах вже обраної спеціальності, чи в нові сфери, такі як ІТ, математика або психологія. Цей процес можна охарактеризувати як навчання для дорослих, або за іншими назвами.
Чи є звичайним випадком, коли дорослі особи знову повертаються до вищої освіти?
- Ні, але помітне. Дивлячись за якими спеціальностями. Це відбувається в енергетиці, наприклад, яка, на жаль, руйнується внаслідок варварських дій, проте варто згадати й блекаут в Іспанії, коли сонячна енергетика вийшла з ладу через неправильне керування системою.
Сьогодні енергетична система відзначається складною структурою не лише з точки зору топології, але й різноманіттям джерел енергії, кожне з яких має свої власні режими функціонування та специфічні характеристики генерованої енергії. На даний момент ця система досягла таких масштабів, що практично неможливо сприймати її як єдину цілісність з централізованим управлінням, без делегування повноважень щодо прийняття рішень для окремих регіонів.
У цьому напрямі ми вже активно працюємо і маємо успішні кейси співпраці з такими компаніями, як DTEK, Interpipe, Expolight (крута фірма, що займається світловими творчими проєктами), Метінвест, GlobalLogic, а також із банківськими структурами, наприклад, Креді Агріколь. Цікаві проекти освітньо наукові реалізуються спільно з EDS Ukraine.
Ми створюємо це ком'юніті та пропонуємо послуги, які сприяють розвитку внутрішньої системи підвищення кваліфікації підприємств, одночасно розширюючи нашу клієнтську базу. Звертаючись до нас, люди шукають або можливість отримати другу вищу освіту, або, що трапляється частіше, варіанти підвищення кваліфікації.
Ще одна ключова сфера – це територіальні громади (ОТГ). Наші колеги передають нам новітні технології та надають фінансову підтримку у вигляді грантів. Використання альтернативних джерел енергії або потужних дизель-генераторів вимагає професійного обслуговування і має свої специфічні вимоги до експлуатації.
Виникає питання щодо технологічної підтримки: хто навчить нас користуватися цими технологіями і хто їх обслуговуватиме? Чи потрібно в кожному конкретному випадку звертатися, наприклад, до київського офісу представництва Siemens, чи є можливість вирішити проблему безпосередньо на місці, знайшовши спеціаліста для виконання необхідних робіт? Отже, це новий ринок та нові можливості, які варто використовувати.
В Україні зростає кількість шансів для безперервного навчання протягом всього життя, - говорить Олександр Азюковський (фото: надане співрозмовником).
- Часто кажуть, що в інженерні спеціальності молодь не хоче йти, бо вважає їх дуже складними, і тому що вони мають прогалини в математиці та інших потрібних для цього предметах.
Тут, ви знаєте, ситуації дуже різноманітні. Ми руйнуємо традиційні уявлення про професії. Філологія та педагогіка – це також захоплюючі та наукоємні сфери. Коли ми працювали над розвитком нашої медійної складової, запрошували журналістів і телеведучих до університету. Вони давали нам поради щодо того, як правильно подавати інформацію. Я був вражений, наскільки складний і багатогранний світ журналістики, в ньому є безліч тонкощів.
У нас існує певний стереотип, що математика є складною дисципліною, тоді як філологія сприймається як щось легке. Але давайте розглянемо питання запозичення слів з інших мов і процеси словотворення: тут навіть математики можуть бути здивовані рівнем складності. Водночас варто зазначити, що будь-який технічний проект завершується створенням документації, де вкрай важливо використовувати точні терміни, включаючи іноземні слова. Ці два аспекти нерозривно пов'язані.
Розглянемо наш проект "WOW, фізика", який реалізується Дніпровською політехнікою спільно з компанією Interpipe. Коли мова заходить про фізику, багато людей, включаючи дітей, можуть відчути страх перед складними формулами. Проте, є інший підхід: ми можемо почати з демонстрації захоплюючих фізичних явищ, пояснюючи їх суть та значення формул. Наша мета - візуалізувати ці процеси та зробити їх зрозумілими та цікавими для всіх.
Не потрібно зразу ж починати розмову з молодими людьми, використовуючи складні терміни, якщо вони ще не знайомі з такими поняттями, як робототехніка, мехатроніка чи енергетика. Замість цього, можна спершу продемонструвати їм відео про сонячні станції і показати, як вони функціонують в різних умовах. Лише після цього можна поступово вводити дитину у світ математики, яка стоїть за роботою сонячних панелей.
У житті ми не завжди готові до всіх викликів одразу, і це абсолютно нормально. Саме тому ми прагнемо зламати стереотипи, демонструючи, що технічні спеціальності не є такими складними, як здається. Ми можемо провести школярів через прості етапи: натисни сюди, виконай ці дії. Вони почнуть усвідомлювати, що здатні на щось, що можуть досягти результатів самостійно. І ми продовжимо їх підтримувати. Навіть якщо шлях буде важким, ми все одно рухатимемося в одному напрямку (це про мотивацію досягнення цілей), і разом ми зможемо досягти всього, чого прагнемо.
В сучасному світі концепція університету, якою ми її звикли сприймати, більше не існує. В університетах по всьому світу вже немає монополії на передачу знань. Проте їхня роль залишається надзвичайно важливою і часто визначальною у формуванні характеристик майбутнього суспільства.
Будь ласка, надайте більше інформації.
Коли ми з колегами стикаємося з ситуацією, яка нас не влаштовує, ми задаємо собі два ключові запитання: що саме ми зробили, щоб уникнути цього, або чого ми не зробили. Адже як наші дії, так і бездіяльність можуть призвести до певних наслідків. Замість того, щоб шукати винних, важливо взяти на себе відповідальність і діяти, змінюючи ситуацію на краще.
Коли я стверджую, що університети більше не є єдиними носіями знань, це зовсім не є трагедією. Формат передачі інформації та уявлення про якість освітніх послуг зазнали змін. Існує популярна думка серед маркетологів, що набагато легше створити новий ринок, ніж конкурувати на вже існуючому. Тому нам слід активно формувати вишукані смаки наших споживачів у сфері освіти.
Крім того, просто переглядати відео на Ютубі або читати підручники з вищої математики недостатньо для того, щоб стати справжнім фахівцем. Важливо мати систему перевірки знань і опанування необхідних навичок у професії. Саме тому університети зберігають свої переваги. Завдяки поєднанню традиційних дисциплін, штучного інтелекту, емоційного інтелекту та багатьох інших складових, вони здатні розробляти унікальні проекти, які вже реалізуються сьогодні.
Найпопулярніші спеціальності в Дніпротеху (інфографіка від РБК-Україна)
Технології розвиваються так швидко, що ми навіть не усвідомлюємо, як часто запускаємо складні програмні алгоритми. Сьогодні, використовуючи додатки на наших пристроях, ми виконуємо завдання, які колись були під силу лише програмістам. А з появою штучного інтелекту, наше життя стає ще простішим. Проте це не означає, що воно стає примітивним. Мова не йде про спрощення, а про новий спосіб мислення, до якого нам потрібно адаптуватися і використовувати на власну вигоду.
В даний час активно обговорюється проблема недостатньої кількості студентів на деяких спеціальностях, в той час як претенденти масово обирають навчання на юристів, філологів чи менеджерів, що в перспективі ускладнює їм пошук роботи. Які спеціальності в вашому навчальному закладі відчувають брак студентів?
У нас немає проблеми з недобором. Це поняття нам не знайоме. Чому так? Тому що ми працюємо на ринку. Наша мета — надавати високоякісні послуги для кожного клієнта. Можна оцінити, скільки людей зацікавиться певними спеціальностями, але в такому випадку витрати можуть перевищити доходи.
Проте заступник міністра з професійно-технічної освіти Дмитро Завгородній зазначив, що в Дніпрі потреба у верстатниках у 2-3 рази перевищує кількість, яку готують усі навчальні заклади міста. Це свідчить про те, що ситуацію можна оцінити кількісно.
Найбільш затребуваними спеціальностями є гірництво та технології в нафтогазовій сфері. Це свідомий вибір нашої компанії, і наш маркетинг орієнтований саме на ці напрямки. Крім того, популярністю користуються такі галузі, як кібербезпека та інформаційний захист, автомобільний транспорт, будівництво і цивільна інженерія, програмна інженерія, економіка та міжнародні відносини, маркетинг, комп'ютерні науки, філологія і менеджмент. Це умовний перелік десяти спеціальностей, які займають лідируючі позиції.
Щодо недобору - ми не сприймаємо це однозначно. Встановлювати якісь конкретні критерії для такої сфери, як філософія, було б не зовсім коректно. Аналогічно, системний аналіз та прикладна математика не зводяться лише до чисел. Саме тому ми використовуємо різні методології в нашій роботі.
- Щодо браку кадрів в технічних спеціальностях - кого зараз найбільше не вистачає роботодавцям?
У сферах енергетики, видобутку корисних копалин, збагачення сировини, механічної інженерії та матеріалознавства спостерігається значний дефіцит спеціалістів. Це викликано не лише військовими конфліктами, але й іншими факторами. Проблема полягає не лише у переміщенні робочої сили, а й у еволюції технологій. В даний час активно впроваджуються верстати з числовим програмним управлінням (ЧПУ), які стають все більш доступними та економічно вигідними.
У таких умовах необхідність перенавчання стає актуальною, і часто цей процес виявляється складнішим, ніж вивчення нових знань з нуля. Нестача кваліфікованих кадрів підштовхує бізнес до співпраці з вищими навчальними закладами для забезпечення належної кадрової підтримки. Держава вже вжила численні заходи, аби зберегти і, що важливо, розвивати вищу освіту, створюючи умови для трансферу, супроводу і адаптації новітніх технологій. Це також стосується впровадження досвіду однієї компанії у сфері видобутку корисних копалин на іншому об'єкті, наприклад, у технологіях збагачення корисних копалин.
Я не обмежуюсь лише такими відомими елементами, як літій або титан, на які звертають увагу всі. Існує безліч мікроелементів, здатних перетворити звичайну чорну металургію на якісні конструкційні сталі. Україна володіє різноманітними родовищами корисних копалин, які потребують детального дослідження для їх перетворення на конкурентні переваги на світовій арені.
Команда Дніпротеху на Кубку Schneider Electric 2025, змаганнях для електриків, що проходять у Києві (facebook.com/ntudp)
Варто зазначити, що Україна володіє значними запасами критичних сировин, які можуть допомогти зменшити залежність критичної інфраструктури країн Європейського Союзу від, наприклад, африканських ресурсів. Хоча ми не можемо повністю їх замінити, оскільки наші родовища різняться, проте запаси титану, заліза та руди в Україні становлять приблизно 20-25% від загальносвітових.
Існують й інші сегменти, завдяки яким ми можемо зменшити залежність європейської промисловості від критичної сировини інших країн. Враховуючи логістику, наявність в Україні апробованих технологій зі збагачення корисних копалин - це наша конкурентна перевага, яка стане надзвичайно важливою у процесі відновлення України.
Щодо просування освітніх послуг у сфері інженерії серед потенційних споживачів, ми маємо вдалий приклад співпраці з бізнесом у певному форматі. Наразі наші партнери з бізнесу запрошують: "Завітайте до нас, Дніпровська політехніка навчить вас, і ви зможете почати працювати вже з другого курсу". І я не exaggerую.
- Наскільки багато ваших викладачів виїхало за кордон через війну?
На даний момент в рамках міжнародних проектів, які реалізуються через гранти та інші форми співпраці, залучено близько двох-трьох десятків викладачів. Випадки, коли люди вирушають за кордон і залишаються там на постійній основі, розриваючи зв'язки з Україною, є поодинокими. Варто зазначити, що бути емігрантом і не мати професійної діяльності в Україні – це одне, а представляти державний заклад вищої освіти – зовсім інша ситуація.
Коли ти представляєш Дніпровську політехніку як запрошений професор у Польщі, Німеччині, Великій Британії чи в будь-якій іншій країні, твій статус кардинально змінюється. Відтак, для викладачів вигідно підтримувати зв'язки з "Дніпротехом" і активно залучатися до міжнародних проектів.
В нашій спільноті налічується менше десяти випадків, коли особи, що отримали тимчасовий захист в Європейському Союзі, працюють в ролі викладачів, виконуючи свої обов'язки. Це всього лише невелика частина від загальної кількості науково-педагогічних працівників, яка складає приблизно 640-680 осіб.
Отже, ваші спеціалісти у ролі запрошених професорів залишаються активними в Дніпровській політехніці.
Звичайно, а як же інакше? Кожен розумний викладач або науковець не може залишатися бездіяльним, приховуючи свої знання. Він завжди прагне їх передати іншим. Важливо лише забезпечити такі умови, які спонукатимуть їх ділитися своїми знаннями та активно працювати.
У нашому навчальному закладі працюють видатні викладачі, які слугують прикладом для студентів. Наприклад, прізвище нашого професора та завідувача кафедри, Володимира Гнатушенка, відкрило двері до багатьох престижних цифрових компаній. Це визнаний експерт у галузі штучного інтелекту, систем підтримки прийняття рішень, розпізнавання образів та багатьох інших сучасних ІТ-технологіях. Він не тільки чудовий лектор, але й вражаюча, харизматична особистість. Наявність таких авторитетів є важливою для студентів, і ми раді, що в кожній з наших спеціальностей є подібні приклади.
За словами ректора Дніпротеху, запаси титану та залізної руди в Україні становлять приблизно 20-25% від загальносвітових. (джерело: інфографіка РБК-Україна)
До речі, щодо гірництва: наш перший проректор, Артем Павличенко - еколог-практик. Завдяки цьому напрям гірництва, який іншим вишам важко "продати", у нас залишається в топі. Україна має круті таланти, їх просто потрібно об'єднати в спільні точки, а фаховість менеджменту якраз і полягає в тому, щоб намалювати цей унікальний візерунок. Хтось дивиться в калюжу й бачить воду, а хтось - зірки.
Директорка Навчально-наукового інституту Природокористування, професорка Олена Яворська, керує підрозділом, що спеціалізується на складних інженерних та технологічних напрямках, які ґрунтуються на широкому спектрі природничих дисциплін. Завдяки її професійному менеджменту, харизмі та вмінню об'єднувати командний потенціал науковців і викладачів, у Дніпровській політехніці спеціальності в галузі гірництва та технологій видобутку нафти і газу стали одними з найпопулярніших серед абітурієнтів.
Це як приклад. У Дніпровській політехніці багато талановитих, яскравих, харизматичних людей, які запалюють зірки та розкривають таланти студентів!
Щодо виїзду студентів за кордон, існує думка, що причини їхнього вибору не завжди пов'язані з високою якістю освіти. Багато хто виїжджає через кращі умови життя: стабільне електропостачання, чисті гуртожитки з сучасними меблями, а не застарілим радянським інтер'єром.
Дійсно, ці питання, зокрема стосовно стану гуртожитків, є досить складними. Проте, основна мета нашого університету полягає в іншому: ми фокусуємося на розвитку лабораторій. Під час війни ми змогли запустити близько тридцяти нових лабораторій, як великих, так і малих, завдяки фінансовій підтримці бізнесу. Ми прагнемо втілити концепцію "освітнього сервісу", адже це наша спеціалізація, і ми не повинні цього соромитися.
Так, умови проживання в гуртожитках потребують поліпшення, хоча вже є дуже багато позитивних кейсів: Сумський державний університет, Луцький національний технічний університет, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. Це фантастика. Є будівлі, є проєкти з кампусами.
Унікальний приклад відновлення Маріупольського державного університету, за часів ректорства чинного заступника Міністра освіти і науки Миколи Трофименка. Це не просто про будівлю - відремонтовану, сучасну - це в першу чергу про людей! Це приклад того, що хто бажає зробити - шукає засоби, а хто не бажає - шукає причини.
- Щодо освітніх втрат через війну загалом - як ви можете їх оцінити?
Знаєте, мені не подобається термін "освітні втрати". Я маю іншу перспективу на це питання. Наприклад, поляки переїжджають до Німеччини, а німці - до Великої Британії і так далі. Так, війна в Україні дійсно прискорила ці тенденції. Але це не стільки втрати, скільки природний процес переміщення людських ресурсів, де війна стала каталізатором. Якщо поглянути на Європу, вона є "п patchwork" і дуже різноманітна. Не можна сказати, що скрізь університети настільки високої якості, що аж світять уночі від своєї вченості.
Якщо десь пропонується безкоштовне навчання, зазвичай це лише на один семестр або протягом обмеженого періоду, після чого виникають певні складнощі. Крім того, варто врахувати витрати на проживання, які також можуть бути істотними, а також витрати на транспорт. Немає можливості просто прийти і отримати освіту без жодних вкладень. Такої загальної практики не існує. Не можна знайти жодне місто в ЄС, де все навчання було б абсолютно безкоштовним.
Наша освіта крута, і студенти це доводять, виборюючи престижні стипендії у конкуренції зі студентами університетів Європейського союзу.. Ми кажемо студентам: не обов'язково виїздити назавжди. Можна вступити до нас і через міжнародний обмін поїхати до партнерів у Німеччину чи Польщу, залишаючись нашим амбасадором. Ми даємо індивідуальні освітні траекторії, дозволяючи поєднувати хоч філософію з ІТ, не зменшуючи якість.
Тому термін втрат для мене не має значення. Втрата виникає тоді, коли ти самостійно "відрізаєш" студента, не надаючи йому емоційного зв'язку та причин для повернення. Причому повертатися зовсім не обов'язково фізично: людина може залишатися в Німеччині і дистанційно розробляти, наприклад, робототехнічну лінію для нашого аграрного сектору. Завдяки цифровізації ми вже фактично інтегровані в Європейський Союз.
Це можуть стати нашими представниками. Ось приклад канадської діаспори. Ці люди ніколи не відвідували Україну, але все ж відчувають зв'язок з нами. Нам потрібно лише створити відповідні умови, надати мотивацію та викликати інтерес.
Україна обов'язково стане частиною Європейського Союзу, і вже сьогодні ми фактично знаходимося в його межах: з точки зору логістики та ресурсів, а також в контексті аграрного ринку — тут все ще активніше. Людина може фізично перебувати в будь-якій країні, але її таланти, навіть якщо вони виявляються в Німеччині, можуть мати велике значення для України. Наприклад, наш ринок, так само як і глобальна індустрія робототехніки та автоматизованого виробництва, переживає стрімкий розвиток.
Процес проектування виробництва може відбуватись в будь-якій точці планети, а постачальники можуть бути розкидані по всьому світу. Проте саме виробництво залишається тут, в Україні. Саме в цій країні виникають нові економічні сегменти, і незабаром люди почнуть активно повертатись сюди для реалізації своїх бізнес-стартапів. Це, до речі, аналогічно тому шляху, яким колись слідувала Китайська Республіка для здобуття світового впливу.
"Вища освіта в Україні володіє значними конкурентними перевагами", - зазначив Олександр Азюковський (джерело: інфографіка РБК-Україна).
Ось подивіться: у нас є не просто сучасний цифровий банкінг. У Німеччині відомі меми: спершу ти отримуєш картку поштою, а потім окремим листом - код до неї. І коли ти демонструєш, що всього лише за кілька хвилин у своєму телефоні зробив "раз-два-три-чотири" і менше ніж за півдня отримав нову картку, навіть якщо це віртуальна - для наших партнерів це просто неймовірно.
Це вражає, але такі інновації кореняться у нашій способі мислення. Ідея використання касових апаратів у мобільних телефонах почалася з нас. Хоча концепція цифрового банкінгу виникла десь раніше, вона не отримала такого масштабу, як у нас. Ми ж змогли зробити її доступною для всіх. Пригадайте часи пандемії, коли ми могли швидко продемонструвати цифровий сертифікат вакцинації.
Цей досвід є безцінним. Ми вже стали орієнтиром і провідником, і важливо правильно скористатися цим досвідом для отримання вигоди. Слід продемонструвати країнам Євросоюзу: без нас їм не вижити. У буквальному сенсі. Адже ми є носіями виняткових знань та досвіду. І мова йде не лише про військові аспекти. У нас нові підходи до організації суспільства. Це не просто про цифрові технології; мова йде про філософію мислення та гнучкість освітніх процесів, зокрема.
- Ви в розмові акцентує на позитивних сторонах багатьох питань. Наостанок запитаю вас, чим наша освіта може бути краща за західну?
Потрібно звільнитися від відчуття меншовартості. Адже українська система вищої освіти має значні конкурентні переваги. По-перше, це високий рівень викладачів, які здатні швидко адаптуватися до змін. Це є найважливішим аспектом.
Раніше мова програмування Фортран, яка вважається першою у своєму роді, існувала протягом кількох десятиліть. Натомість, сьогодні технології можуть стати неактуальними вже за чотири роки навчання на бакалавраті. З'являються нові концепції вищої математики, які неможливо освоїти за короткий термін. Наші спеціалісти готові до цих викликів.
Ми гнучкі, ми прогнозовані, ми фахові. І головне - ми об'єднані спільними ціннісними орієнтирами. За що нам ще треба битися, то це за умови надання освітніх послуг і умови проживання.
Знаєте, ми повинні змінювати свою свідомість. Не можна жити з думкою, що ти вже досяг вершини. Бо за кожною вершиною з'являється ще вища, до речі - з більш "трешовим" підйомом. Це шлях. Але ми маємо розуміти нашу комплексну вартість: ми вже багато чого можемо навчити і вчимо.
Ми вже сформували неповторне співтовариство, яке володіє характеристиками суспільства завтрашнього дня. Не стверджую, що воно є ідеальним чи досконалим, але ми на даний момент є носіями особливого досвіду та важливим чинником стабільності і швидкого прогресу для всього світу, без перебільшення.
#Університет #Європа #Поляки #Київ #Дніпро #Студент #Вища освіта #РБК-Україна #Україна #Суспільство #Харківський національний університет #Німеччина #Facebook #Математика #Вищий навчальний заклад #Знання #Робототехніка #Європейський Союз #Енергетична галузь #Іспанія #Канада #Штучний інтелект #Вища освіта в Україні #Філологія #Китай #Маріуполь #Філософія #Африка #Титан #GlobalLogic #Луцький національний технічний університет #Siemens #Стереотип (друкарський) #Переробка корисних копалин #Інженерія #Енергетика #Гірнича справа #Метинвест #Сумиський державний університет
