Дослідження, в якому взяли участь близько 3000 співробітників з шести різних країн, виявило, що перехід на чотириденний робочий тиждень призводить до зменшення рівня вигорання та позитивно впливає на загальне самопочуття працівників.
Велике міжнародне дослідження підтвердило, що працівники здатні працювати менше, зберігаючи при цьому свою продуктивність. Протягом півроку вчені вивчали 2896 співробітників з 141 компанії в Австралії, Канаді, Ірландії, Новій Зеландії, Великій Британії та США, які перейшли на чотириденний робочий тиждень без скорочення зарплати.
Дослідження очолили Вен Фан з Бостонського коледжу, Джульєт Шор з того ж закладу та Орла Келлі з Дублінського університетського коледжу. Результати опубліковано у журналі Nature Human Behaviour.
Працівники, які адаптувалися до скороченого робочого графіка, відзначили значне зниження симптомів професійного вигорання, покращення якості сну, зменшення втоми та загальне поліпшення фізичного і психічного благополуччя. Також відзначено зростання задоволеності від роботи. Дивно, але співробітники не відчували додаткового тиску, намагаючись втиснути п'ятиденний обсяг завдань у чотириденний термін.
"Чимало людей стурбовані явищем, відомим як інтенсифікація праці. Однак наше дослідження показало інше: коли працівники отримують можливість зменшити робочий час, їхній емоційний стан покращується, що позитивно впливає на їхнє загальне благополуччя," -- зазначила Вен Фан у розмові з виданням New Scientist.
Компанії брали участь у тестуванні, організованому неприбутковою організацією 4 Day Week Global. Кожній з них було надано вісім тижнів для перетворення своїх робочих процесів перед стартом шестимісячної програми. Це зазвичай включало вдосконалення неефективних практик, таких як безкінечні відеозустрічі. Співробітники проходили опитування до і після тесту, відповідаючи на запитання на кшталт "Чи відчуваєте ви невдоволення своєю роботою?" та "Як би ви оцінили свій психічний стан?".
Наприкінці дослідження середній обсяг робочих годин на тиждень знизився більш ніж на п'ять годин — з 39,2 до 34. У той же час, контрольні компанії, що не були залучені до експерименту, не продемонстрували значних змін в тривалості робочого часу або в загальному добробуті працівників.
Поліпшення загального самопочуття не стосувалося лише окремої групи. Аналіз показав, що результати були подібними для різних вікових категорій, статей та умов трудової діяльності – як для дистанційної роботи, так і для роботи в офісі. Проте найзначніші зміни в рівні благополуччя спостерігали саме серед керівників.
Ефекти виявилися довготривалими. Коли науковці провели повторне опитування через рік, співробітники все ще зазначали про покращене самопочуття та зменшену кількість робочих годин.
Найбільш помітні зміни стосувалися професійного вигорання. У учасників дослідження спостерігалося суттєве зниження відчуття виснаження від роботи, яке впало з 2,83 до 2,38 балів за п'ятибальною шкалою. Задоволеність своєю роботою також збільшилася на півбала. Психічне здоров'я покращилося в помірних межах, тоді як фізичне здоров'я продемонструвало менші, але все ще статистично значущі покращення.
Деякі з цих змін мали біологічну природу. Працівники стали спати краще і відчувати менше втоми. Вони також почали частіше займатися фізичними вправами. Ті, хто зменшив свою зайнятість на вісім або більше годин на тиждень, відзначили найбільш значні покращення у самопочутті.
Ці поліпшення в якості життя не зводилися лише до особистих змін у стилі життя. Вони частково виникли завдяки більшому почуттю професійної "придатності" – відчуттю результативності в своїй діяльності. Як зазначили автори дослідження, "реорганізація робочого процесу, ініційована чотириденною робочою неділею, призвела до суттєвих трансформацій у самому досвіді виконання роботи".
Однією з найбільших тривог, пов'язаних із впровадженням скороченого робочого тижня, є питання про те, чи зможуть компанії зберегти свою продуктивність. Хоча нове дослідження не проводило прямого вимірювання продуктивності на рівні організації, понад 90% учасників вирішили зберегти чотириденний робочий графік після завершення експерименту. Це свідчить про те, що їхня продуктивність залишилась на тому ж рівні.
"Коли люди краще відпочивають, вони роблять менше помилок і працюють інтенсивніше", -- сказав Nature Педро Гомеш, економіст з Біркбекського університету Лондона. Однак він застеріг, що ще потрібно побачити більше аналізів впливу на продуктивність.
Попереднє випробування 2022 року у Великій Британії за участю приблизно 2900 співробітників показало, що близько 50% роботодавців повідомили про покращення продуктивності, 55% працівників сказали, що їхня здатність працювати покращилася, а вражаючі 92% фірм вирішили зберегти чотириденний графік після закінчення дослідження.
Дослідники виявили, що три фактори відіграли найбільшу роль у забезпеченні переваг: покращення самооцінки робочої здатності, менше проблем зі сном та зменшення втоми. Хоча задоволеність роботою та психічне здоров'я покращилися загалом, зміни фізичного здоров'я були більш поступовими.
Цікаво, що індивідуальні зміни мали більше значення, ніж загальнокорпоративні. Співробітники, які особисто скоротили свої години, отримали більші переваги для благополуччя, ніж ті, хто працював у компаніях, які зробили скорочення на організаційному рівні без коригування індивідуальних графіків.
Працівники, які зменшили свій робочий тиждень на вісім годин або більше, помітили значні позитивні зміни. Вони відчували менше вигорання, більше задоволення від своєї діяльності та зафіксували очевидні поліпшення в психічному здоров'ї.
"Навіть при наявності різноманітних посередників, зміни в робочих годинах залишаються важливими чинниками, що впливають на добробут, зокрема у контексті вигорання та задоволеності трудовою діяльністю," -- вказали дослідники.
Однак існують певні зауваження. Компанії брали участь у дослідженні на добровільних засадах, що може вказувати на їхню більшу готовність до впровадження гнучкого графіка роботи чи ініціатив, спрямованих на покращення добробуту працівників. Більшість організацій були невеликими і знаходилися в англомовних країнах. Важливо зазначити, що результати ґрунтувалися на самозвітах, що підвищує ймовірність того, що працівники могли перебільшувати переваги, сподіваючись зберегти свої довгі вихідні.
"Ми розглядаємо наші висновки як заклик до рандомізованого дослідження скорочення робочого часу, можливо, через спонсоровані урядом випробування", -- написали автори.
Послідовність результатів у різних географічних регіонах та галузях вражає. Чи то в канадському технологічному стартапі, чи в новозеландській неприбутковій організації -- схема була однаковою: менше годин, краще життя.
#Ірландія #Університет #Сполучене Королівство #Лондон #Сміливіше. #Спорт #Бостон #Канада #Англійська мова #Неприбуткова організація #Графіка #Працевлаштування #Природа (газета) #Я-образ #Австралія #Економіст #Нова Зеландія #Спати. #Орел. #New Scientist
