Арсен Макарчук, керівник Державної служби статистики України.
Останні кілька місяців ми активно співпрацюємо з українськими університетами:
Київська школа економіки, Київський національний університет, Київський авіаційний інститут.
Все починалося з окремих бесід та зустрічей, але цього року ми свідомо відкриваємо Державну службу статистики для студентів, викладачів, дослідників і всіх, хто має намір розвивати Україну в перспективі 10 або 20 років.
Сучасна статистика потребує людей, які вміють критично мислити, працювати з даними, ставити правильні запитання й не боятися. Держстату потрібні фахівці і нова генерація статистиків.
Ось чому ми вважаємо, що освіта є ключовою інвестицією в майбутнє європейської державної статистики в Україні.
Ми прагнемо сприяти розвитку університетів, впровадженню сучасних освітніх програм, новітніх навчальних методик, а також покращенню математичної культури, аналітичних здібностей та навичок роботи з даними.
Хочемо, щоб в Україні з'являлося більше професій, пов'язаних із даними і щоб робота зі статистикою перестала асоціюватися лише зі звітністю та табличками в Excel, а стала середовищем think tank/think lab для економістів, соціологів, математиків, програмістів, дата-аналітиків, демографів, фахівців із державної політики та штучного інтелекту.
Декілька тижнів тому я з радістю прийняв запрошення від Зої Литвин взяти участь у фестивалі "Вчителі майбутнього", який проходив у Львові. Під час панельної дискусії з представниками бізнесу ми обговорювали перспективи розвитку шкіл і питання людського капіталу в Україні.
Про те, що освіта залишається другою за кількістю зайнятих галуззю економіки після промисловості, але водночас однією з найнизькооплачуваніших. Про стрімке зростання приватного сектору освіти. Про зміну структури ринку праці. Про дефіцит майбутніх інженерів, лікарів і педагогів. Про те, що за багатьма показниками освіта вже живе в новій реальності.
Але найбільше нас цікавило інше. Не те, скільки дітей сьогодні навчається у школах. А те, скільки їх буде через десять років. Саме в цьому полягає сила офіційної статистики. Ми не лише описуємо сьогодення. Ми бачимо тенденції, які ще не стали очевидними для більшості.
Наприклад, результати дослідження MICS показують сумарний коефіцієнт народжуваності на рівні одної дитини на жінку. Частка домогосподарств із дітьми зменшилася з 31% до 22%. Це означає, що вже сьогодні можна прогнозувати, як змінюватимуться дитячі садки, школи, університети, а згодом -- і ринок праці.
Ми вже бачимо ці зміни. За чотири роки кількість дітей у дитячих садках скоротилася на 37%, а кількість інклюзивних груп водночас зросла на 75%. У школах учнів стає менше швидше, ніж змінюється сама система, а на одного вчителя припадає вже 6,1 учня проти 7,0 у 2021 році. І це не лише демографічний виклик. Вочевидь, це можливість переосмислити якість освіти, формати навчання та індивідуальний підхід до кожної дитини.
Окрема тема для обговорення — це вища та професійна освіта.
Україна все більше усвідомлює брак спеціалістів у сферах, що стануть фундаментом для відновлення країни. Водночас кількість вступників на інженерні спеціальності зменшилася більш ніж у два рази, а на медичні – на 40%. При цьому понад 115 тисяч українських студентів здобувають освіту за кордоном, і більшість з них вже не навчаються паралельно в Україні. Ці освітні показники насправді відображають тенденції майбутнього ринку праці.
Я не вважаю, що ці дані повинні викликати страх. Скоріше, вони можуть слугувати підґрунтям для прийняття важливих рішень з боку влади, поки ще є можливість щось виправити. Саме для цього необхідна офіційна статистика. Вона дозволяє країні заглянути в майбутнє і підготуватися до нього заздалегідь.
Отже, Державна служба статистики все частіше буде присутня в тих місцях, де формується наше майбутнє: у вищих навчальних закладах, професійних навчальних закладах, експертних колах і серед молодіжних спільнот.
Дані набувають справжньої цінності лише в момент їх використання. Ось чому вони є настільки важливими.
Які професійні компетенції стануть актуальними в майбутньому?
Неодноразово викладачі піднімали це питання, і воно також обговорювалося на форумі у Львові: "Які вміння, на вашу думку, стануть ключовими для досягнення успіху сучасних учнів та студентів у найближчому майбутньому?"
Моя думка з цього приводу: сьогодні в професійному середовищі нам потрібні зовсім інші навички, ніж ті, що традиційно надають школи та університети. Дозвольте мені пояснити. Вважаю, що ми занадто довго поділяли вміння на жорсткі (hard skills) та м'які (soft skills). Існувало уявлення, що технічні знання є найголовнішими, тоді як навички комунікації, критичне мислення, адаптивність та вміння працювати в команді сприймалися як другорядні.
Сьогодні цей розподіл втрачає свою актуальність. У часи штучного інтелекту, автоматизації та безперервних змін "м'які" навички набувають нової ваги, перетворюючись на найважливіші компетенції.
Бо технології дуже швидко навчаються виконувати конкретні професійні завдання. Але поки що вони не можуть повністю замінити людську здатність ставити правильні чи, навпаки, нестандартні питання, працювати з невизначеністю, приймати рішення, домовлятися, співпрацювати й брати на себе відповідальність.
На мою думку, через кілька років найважливішою конкурентною перевагою стане не конкретна спеціалізація. Не диплом, ані набір технічних навичок. Найцінніше – це вміння швидко адаптуватися й навчатися. Спосібність змінювати професію кілька разів протягом життя. Швидке освоєння нових інструментів. Відсутність страху перед технологіями та помилками. І бажання безперервно здобувати нові знання.
Все більше значення набувають:
* обробка інформації;
* критичне мислення;
* розумування
* аналітичне мислення;
* цифрові навички
* зв'язок;
* емоційна обізнаність
* гнучкість;
* керівництво.
Я вважаю, що майбутнє належить не стільки тим, хто має найбільшу кількість знань, скільки тим, хто вміє ефективно навчатися. Навички роботи з даними, статистична грамотність та критичне мислення стають настільки ж важливими, як і читання чи математика. Це необхідно не лише для статистиків, а для кожної освіченої людини. Сьогодні дані вже не є окремою професією, а перетворилися на ще одну мову сучасного суспільства.
Інформація є новою формою грамотності в XXI столітті.
#Університет #Лікар #Студент #Львів #Україна #Інженер #Інвестиції #Дитячий садок #Економіка #Комунікація #Ринок праці #Штучний інтелект #Національний авіаційний університет #Грамотність #Дефіцит #Соціологія #Економіст #Математик #Державна служба статистики України #Київська школа економіки #Вчитель #Рівень народжуваності #Капітал (економіка)
