16 -- 18 грудня відбувся триденний тренінг для локальних журналістів "Вартові правди", організований ГО "Детектор медіа" за підтримки ПРООН і фінансування уряду Японії.
Для зміцнення викладання медіаграмотності в школах, розташованих у прифронтових зонах України, було обрано по три журналісти з кожного з таких регіонів, як Сумська, Харківська, Запорізька, Дніпропетровська, Одеська та Миколаївська області, які працюють у якісних медіа. Після навчання, присвяченого темам протидії фейкам та дезінформації, цифровій грамотності та специфіці роботи зі школярами, планувався другий етап проєкту. На цьому етапі журналісти повинні були провести лекції для учнів у своїх регіонах, застосовуючи нові навички та матеріали, створені під час тренінгу.
"Детектор медіа" поговорив з учасниками проєкту з Миколаївської, Запорізької та Дніпропетровської області про їхні враження від спілкування з дітьми. Враження інших учасників проєкту читайте тут.
Після завершення навчальних семінарів учасники проєкту "Вартові правди" у січні розпочали роботу в школах, взаємодіючи зі старшокласниками. Одні з них ділилися знаннями про фейки, маніпуляції та використання штучного інтелекту з учнями 7-8 класів, інші – з учнями 9-11 класів. За спостереженнями тренерів, всі учні, незалежно від вікової категорії, проявляли активну зацікавленість у здобутті практичних навичок у сфері медіаграмотності. Це пов'язано з тим, що молодь вже стикалася з різноманітними небезпеками в інтернеті, такими як фейкові новини, дезінформація, фішинг, крадіжка особистих даних, маніпуляції та дипфейки, особливо в соціальних мережах.
"Учні демонстрували дуже обдуманий підхід до інформації, ставлячи численні запитання та активно беручи участь в обговореннях. Я хотів би підкреслити, що їхній інтерес особливо зростав, коли мова йшла про практичні аспекти, такі як розрізнення між реальними новинами та фейками, а також методи захисту особистих даних в мережі. Це свідчить про те, що вони усвідомлюють важливість цих тем і готові заглиблюватися в обговорення," – зазначає Олексій Платонов з Миколаєва, який викладав учням 7-8 класів у ліцеї №19.
Володимир Галузинський може бути перетворено на унікальний варіант, наприклад, на "Галузинський Володимир". Якщо ви маєте на увазі інше, будь ласка, уточніть! з Первомайська (Миколаївська область) зазначає, що діти, безсумнівно, зіштовхуються з різними небезпеками, і саме з цієї причини вони виявляють інтерес до практичних рекомендацій, які допоможуть їм захиститися.
Володимир Галузинський може бути перетворено на унікальний варіант, наприклад, на "Галузинський Володимир". Якщо ви маєте на увазі інше, будь ласка, уточніть!
З того, що я дізнався від учнів, найбільше їх турбує клікбейт, фішингові повідомлення, дипфейки, а також загалом "інформаційний бруд" в інтернеті. У моїх спостереженнях не було випадків, коли когось намагалися залучити до злочинної діяльності чи стикалися з кібербулінгом чи секстингом у тих навчальних закладах, де я мав можливість побувати. Проте деякі учні зазначали, що мають інформацію про ці проблеми не з чуток, а від знайомих чи друзів, зокрема щодо кібербулінгу та онлайн-шахрайства. Галузинський викладав учням 10 і 11 класів.
При цьому учні тих же 11-х класів, де викладала Яна Тітуренко з Миколаївської області, мали свій особистий досвід кібербулінгу: "Багато дітей стикалися з образами в мережі, неправдивими чутками чи навіть фейковими акаунтами, створеними для цькування. Також анонімні телеграм-канали -- діти звикли їм довіряти, навіть не замислюючись, хто стоїть за цією інформацією".
Під час роботи зі старшокласниками, які активно споживають інформацію через соціальні мережі, новинні сайти та телеграм-канали, Яна усвідомила, наскільки важливо обговорювати з ними питання медіаграмотності. "Учні активно реагували, брали участь у бесіді, відповідали на запитання і навіть самостійно ініціювали дискусії. Найбільше емоцій виникало, коли ми піднімали теми штучного інтелекту, дипфейків, фейкових новин у соцмережах та медіаманіпуляцій. Вони вже мають певні знання про ці явища, але їм було цікаво заглибитися в тему, шукати реальні приклади і аналізувати їх".
Підтверджує високу залученість і зацікавленість учнів у навичках медіаграмотності і Наталія Долгіх, яка прочитала три лекції в 7-8 класах Гуляйпільського ліцею Затишнянської сільської ради та в Криничанському ліцеї №1 (обидва -- Дніпропетровська область). Також вона звернула увагу на ще одну користь від викладання в школі медіаграмотності: тепер підлітки можуть попередити своїх старших, літніх родичів про небезпеку -- адже це теж категорія людей, які часто стають жертвами шахрайства в інтернеті.
"Ми багато поговорили про фішингові атаки, які останнім часом заполонили майже всі месенджери та соцмережі. Тепер саме ці діти можуть розповісти своїм батькам, а головне -- дідусям і бабусям, чому не варто радіти пропозиціям несподіваних виграшів, переходити за підозрілими посиланнями від "впливових" (а насправді -- фейкових) компаній, "голосувати за сина чи доньку знайомих, аби вони перемогли у конкурсі", саме вони у легкій і доступній формі повідають дієві поради про поведінку в соцмережах, телеграмах, вайберах і тіктоках".
Ольга Яковлева, фактчек-редакторка "Ґвара Медіа" з Запоріжжя, підкреслює, що спілкування з дітьми на тему медіаграмотності є досить простим. "Це не настільки складно, як алгебра чи фізика, і навіть не таке серйозне, як література (хоча я зовсім не применшую їхню значимість). Підлітки регулярно використовують соціальні мережі і стикаються з реальними ситуаціями, про які я їм розповідаю, тому донести до них цю інформацію було відносно легко. Ще приємно спостерігати за їхньою реакцією, коли вони починають усвідомлювати, з якою метою створюються фейки, як їх можна ідентифікувати, а також як шахраї маніпулюють за допомогою штучно створених зображень. Позитивна атмосфера, активність учнів, їхнє вміння ставити точні запитання та навіть брати участь у дискусіях — все це сприяло ефективному навчальному процесу. Інтерес підлітків підтвердив, що тема медіаграмотності є надзвичайно актуальною, адже щодня ми стикаємося з вибором: чи довіряти інформації, яку отримуємо з різних джерел".
Вона викладала в 7-8 класах, проводячи два уроки в очному форматі в гімназії "Інтелект", що знаходиться в селищі Кушугум (Кушугумська громада, Запорізький район). Оскільки ця громада розташована ближче до зони бойових дій, всі заняття проходять у безпечному укритті.
Олексій Платонов з Миколаєва планував організувати уроки в традиційному форматі, але їх довелося скасувати через численні повідомлення про замінування. Внаслідок цього, більшість занять проходила в онлайн-форматі. Проте це не заважало учням та вчителям: багато з них проводили уроки у інтерактивному та ігровому стилі, що дозволяло підтримувати увагу учнів на високому рівні.
Необхідно здійснювати підготовку педагогів.
Одночасно з зацікавленістю учнів у заняттях з медіаграмотності, які надають практичні навички для більшої безпеки в онлайн-просторі та вмінню розрізняти фальшиві новини й дезінформацію, всі учасники тренінгу зауважили, що середній рівень знань як учнів, так і вчителів, з якими вони мали можливість поспілкуватися, виявився досить низьким.
"Багато учнів не завжди можуть відрізнити правдиву інформацію від неправдивої", - зазначає Олексій Платонов. Він також підкреслює, що вчителі в Миколаєві продемонстрували високий рівень обізнаності, особливо в питанні медіаграмотності. "Однак у деяких аспектах, таких як цифрова безпека чи вміння розпізнавати фейки, було б корисно впровадити додаткові ресурси та тренінги для покращення їхніх навичок. Ця тема є досить новою і потребує постійного оновлення знань, щоб ефективно навчати дітей основам інформаційної гігієни та безпеки".
На думку Володимира Галузинського, вчителям критично бракує знань і їм знадобилися інструменти та знання, які отримав сам Володимир на тренінгу "Вартові правди":
"На жаль, більшість учителів є тими, хто активно ставить лайки на зображення, пов'язані з військовою тематикою, які супроводжуються фразами про те, що «ніхто не привітав із Днем народження». Вони із задоволенням читають анонімні канали в Телеграмі та обговорюють різноманітні «експертні» думки, які висловлюють такі особи, як Спартак Суббот. Але це не означає, що з ними щось не так. Просто вони, на відміну від моїх дітей, провели більшу частину свого життя в іншому інформаційному середовищі. Саме тому впродовж усієї моєї роботи в школах у мене не полишала думка, що просвітницька діяльність була б для вчителів ще більш актуальною та корисною, ніж для їхніх учнів. Декілька вчителів після уроків навіть визнавали це, просячи мене ділитися своїми матеріалами для особистого вивчення. Проте одна вчителька просто вразила мене своїми навичками в опануванні сучасних технологій і вмінням взаємодіяти з учнями через різноманітні онлайн-інструменти", -- ділиться Володимир.
З іншого боку, він зазначає, що в освітніх установах вже усвідомлюють важливість та користь викладання медіаграмотності. Проте, на його думку, через певну інертність ця дисципліна досі не впроваджена як постійна частина навчального процесу, що створює проблеми. "На жаль, враховуючи сучасні реалії, перевантаженість навчальних програм, тривоги, укриття та інші обставини, до цієї дисципліни часто ставляться як до другорядної. Я впевнений, що якщо медіаграмотність буде на одному рівні з історією, українською мовою та математикою, то ставлення до неї суттєво зміниться".
Яна Тітуренко помітила, що вчителі не завжди достатньо поінформовані в цих питаннях. "Багато хто зацікавлений, хоче розібратися, але самі вони не завжди мають доступ до інструментів перевірки інформації. Було б чудово, якби подібні тренінги проводили не лише для школярів, а й для педагогів", -- запропонувала учасниця проєкту.
Наталія Долгіх не лише виявила інтерес з боку викладачів, але й вже уклала угоди про подальшу співпрацю: "Я маю домовленості з кількома освітніми установами щодо продовження нашої спільної просвітницької діяльності. Тепер ми плануємо залучати різні вікові групи. Ми поговоримо як зі старшокласниками, так і з педагогами, адже останнім часом вчителі дивують своїми дописами, коментарями та репостами в соціальних мережах".
Чим раніше, тим краще
Важливо, щоб діти, які тепер дуже рано починають користуватися пристроями, мають доступ до інтернету й багато спілкуються онлайн, а багато інформації отримують із соцмереж, починали отримувати знання про небезпеку в інтернеті раніше, ніж на уроках у старшій школі. Це майже одностайна думка учасників тренінгу "Вартові правди".
"З власного досвіду батька трьох дітей скажу, що якщо не почати провадити інформаційну безпеку наряду з чищенням зубів змалечку -- потім буде пізно. Наші діти набагато більш медійно інтегровані за нас, вони перше покоління, яке народилося вже тоді, коли інтернет поглинув інформаційний простір і більшість вільного часу. Тому для них критично важливо якомога раніше починати вчитися жити в цьому вирі інформації, вчитися брати від цифрової ери лише корисне і вміти протистояти шкідливому", -- вважає Володимир Галузинський може бути перетворено на унікальний варіант, наприклад, на "Галузинський Володимир". Якщо ви маєте на увазі інше, будь ласка, уточніть!.
Ми опинилися в епоху інформаційної війни, і важливо, щоб діти усвідомлювали, як фальшиві новини впливають на суспільство, як функціонують маніпуляції та як захищати себе в інформаційному середовищі, вважає Яна Тітуренко. "Крім того, критичне мислення — це не лише про новини; це стосується повсякденного життя, здатності аналізувати будь-які дані, не піддаватися емоційним спокусам і робити усвідомлені вибори".
Тож усі інструменти, які отримали учасники тренінгу, можуть допомогти дітям, учителям і батькам бути більш озброєними в цій інформаційній війні та захистити себе від ворожих впливів і шахрайства чи булінгу.
Ольга Яковлева впевнена, що медіаграмотність необхідно інтегрувати в освітні програми на постійній основі, починаючи з наймолодшого віку. "Сьогодні діти, навіть у дошкільному віці, активно користуються соціальними мережами та переглядають контент на YouTube. Тому важливо давати їм ці знання з самого початку, щоб вони усвідомлювали поняття інформаційної гігієни. Так само, як ми навчаємо дітей про небезпеки реального світу, ми повинні пояснювати їм ризики, пов'язані з цифровим середовищем, адже значну частину свого часу вони проводять саме там. В подальшому, на всіх етапах їхнього розвитку, важливо постійно вдосконалювати ці навички, оскільки в цифровому світі нові формати дезінформації виникають з неймовірною швидкістю, а технології штучного інтелекту розвиваються стрімко. Тож нам, медійникам, потрібно не лише швидко реагувати на ці виклики, а й ділитися актуальними знаннями з молодим поколінням. Чим більше людей з медіаграмотністю буде в нашій країні, тим складніше стане ворогу вести інформаційну війну".
#Журналіст #Школа #Соціальна мережа #Знання #Організація громади #Злочин #Ліцей #Фізика #Харківська область #Інтернет #Сільська рада (Україна) #Запоріжжя #Суми Площа #Тренінг #Штучний інтелект #Одеська область #Медіаграмотність #Детектор медіа #Дезінформація #Медіа (комунікація) #Миколаїв #Дніпропетровська область #Миколаївська область #Гігієна #Запорізька область #Інформаційна війна #Фішинг #Первомайськ (Миколаївська область) #Гуляйпільський район #Кушухум
