Невиконання умов проживання в гуртожитку або положень освітнього договору не може слугувати причиною для виключення студента з вищого навчального закладу. Відтепер університет може припинити контракт зі студентом лише у випадках, коли він не сплачує за навчання або порушує академічну доброчесність.
Про це розповів доктор філософії з права та виконуючий обовʼязки ректора Національного університету фізичного виховання і спорту Олександр Пижов у блозі Освіта.ua. Він зазначив, що був залученим експертом у провадженні, яке стосувалося рішення Конституційного Суду України (КСУ) щодо умов відрахування із вишів.
Відтак, заклади вищої освіти більше не можуть використовувати широке трактування "порушення умов договору" як універсальну підставу для виключення. Згідно з документом, проживання в гуртожитку - це житлові відносини, тож якщо студент порушує правила, його можна виселити, але це не має стати причиною позбавлення конституційного права на освіту.
Поштовхом для ухвалення рішення стала ситуація студента Національного авіаційного університету (НАУ) Володимира Падєріна, який був відрахований з бюджету через "порушення умов проживання в гуртожитку". Університет послався на пункт угоди, згідно з яким студент зобов'язувався дотримуватися встановлених правил, а будь-яке відхилення від них розглядалося як "недотримання умов контракту".
Сам Падєрін вважав, що це відрахування є незаконним, і тому вирішив звернутися до суду. Справа пройшла всі стадії правосуддя. Апеляційний суд ухвалив рішення на користь НАУ, але Конституційний суд відзначив, що таке тлумачення закону є хибним.
КСУ роз'яснив, що в системі вищої освіти існують два типи документів, які часто плутають:
Відрахування за "порушення умов договору" (ст. 46 Закону Про вищу освіту) стосується тільки фінансової частини. Не заплатив -- відрахували. Усі інші пункти, які університети "вписували" в договори (про мораль, поведінку в гуртожитку чи пожежну безпеку), не можуть бути легальною причиною для виключення.
"Виявляється, студента могли відрахувати за будь-яку причину, якщо вона була прописана в договорі. Гучні розмови в гуртожитку? Порушення умов угоди. Недотримання правил проживання? Також причина для відрахування. Саме така логіка діяла на практиці, і її часто використовували. Проте Конституційний Суд України чітко припиняє цю практику", - зазначає Пижов.
Саме з цієї причини Конституційний Суд України зазначив у справі Падєріна, що апеляційний суд некоректно інтерпретував закон.
Водночас КСУ не скасував пункт 5 частини першої статті 46 Закону України "Про вищу освіту". Він визнав його таким, що відповідає Конституції України. Але одночасно пояснив, як цю норму треба розуміти - і як категорично не можна. Так, норма залишається в законі, але Суд дає їй єдине правильне конституційне значення. Відтепер усі університети, суди та органи влади зобов'язані дотримуватися саме цього значення.
Апеляційний суд у справі Володимира Падєріна кваліфікував відповідальність студента як дисциплінарну. КСУ пояснив, що дисциплінарна відповідальність у юридичному розумінні існує лише в двох контекстах - трудових відносин і державної служби. Студент не є працівником університету і не перебуває на державній службі. Тому механізми трудового дисциплінарного права до нього не застосовуються.
КСУ чітко визначив два легітимні типи відповідальності для студентів. Зокрема, існують лише два види: академічна відповідальність (за випадки плагіату або незадовільні успіхи в навчанні) та цивільно-правова відповідальність (за невиконання фінансових зобов'язань, що виникають з договору про оплату).
Водночас, університет і студент виступають в нерівних позиціях у своїх взаєминах, адже виш має домінуючу роль — він формує договори, визначає правила та накладає санкції. На відміну від цього, студент, як правило, лише підписує документи, які йому пропонуються, не маючи реальної можливості вплинути на умови. Тому до відносин між закладом вищої освіти та студентом тепер застосовуються стандарти захисту прав споживачів.
"Під час підготовки свого експертного висновку у цьому провадженні я звертався за консультацією до одного професора економіки, який має безпосереднє відношення до захисту прав споживачів, - і його позиція лише підтвердила: з економічної точки зору студент є класичним споживачем послуги, а отже, заслуговує на відповідний рівень правового захисту", - пояснює Пижов.
Справа Падєріна тривала чотири роки (строк навчання на бакалавраті), де він боровся за право вчитися там, куди вступив на законних підставах. КСУ вперше на найвищому юридичному рівні сказав те, що насправді завжди випливало з Конституції України, але роками не застосовувалося на практиці: право на вищу освіту - це конституційне право, і воно не зникає після підписання договору з вишем.
Раніше OBOZ.UA розповідав, куди вступати на бакалаврат у 2026 році.
#Університет #Студент #Вища освіта #Історія #Фізичне виховання #Вищий навчальний заклад #Бюджет #Державна служба #Національний авіаційний університет #Гуртожиток #Конституційне право #Конституція України #Пожежна безпека #Конституційний Суд України #Закон України «Про вищу освіту» (2014) #Логічно #Ректор (академія) #Доктор філософії #Ступінь бакалавра #Мораль #Правосуддя
