Лідерство в умовах війни: шляхи розвитку, адаптації та зростання українських компаній – обговорення на Великому вечорі з NV.

Війна з російським агресором суттєво трансформувала українських підприємців і їхні компанії. Планування на тривалий термін стало викликом, проте виникли нові стратегії та моделі, які не лише сприяють збереженню робочих місць, але й дозволяють розширювати бізнес та захоплювати нові ринкові ніші. Ці теми обговорювалися під час панельної дискусії "Лідерство в умовах війни" на Великому вечорі з NV.

Участь у дискусії взяли: співвласник monobank Олег Гороховський; президент компанії Biopharma Костянтин Єфименко; генеральна директорка і співвласниця видавництва Vivat Юлія Орлова. Усі вони увійшли до Топ-100 людей NV, яких нагороджували під час заходу.

Модератором виступає Віталій Сич, керівник проєкту NV.

У військовий час всі компанії стикаються з труднощами в плануванні через високий рівень невизначеності. Однак, мені здається, що ми стали більш стійкими. Наша фінансова система в Україні демонструє значну надійність, адже ми вклали багато зусиль у резервування наших ресурсів. Наприклад, ми маємо дата-центри в Києві, Львові та Варшаві, а також у Амазоні.

Наш рівень соціальної відповідальності, як і у багатьох компаній, зазнав суттєвих змін. Це почалося під час пандемії COVID-19, а після початку повномасштабної війни стало невід'ємною частиною нашої роботи. Коли займаєшся бізнесом, перед тобою завжди стоїть важливе питання: чи достатньо ти робиш для підтримки країни та допомоги фронту? Адже без військових, без нашого внеску у перемогу, сам бізнес не матиме сенсу. Це, на мою думку, є значною зміною у нашому мисленні — пріоритетом має бути лише те, як сприяти якнайшвидшому завершенню війни.

Які найбільші труднощі стикаються з бізнесом під час війни?

"Емоційну стабільність дуже важко забезпечувати. Ми постійно робимо зустрічі з командою. І я бачу, наскільки важко колегам сфокусуватися на тому, що треба робити бізнес, щоб те, що ми робимо, несло якусь цінність для клієнтів і для країни. Постійні тривоги, постійна напруга дуже сильно емоційно виснажують. І це найважливіше -- щоб команда відчувала, що те, що вони роблять, дуже потрібно".

Які нововведення в сфері цифровізації можна очікувати в Україні?

Ви знаєте, в Китаї комп'ютерна ера фактично не існувала. Довгий час країна залишалася позаду, але потім раптово перейшла в посткомп'ютерну еру, коли використання інтернету через мобільні пристрої перевершило його використання на ноутбуках. Вони пропустили цілий етап еволюції. На мою думку, у нас також є унікальна можливість зробити подібний стрибок завдяки розвитку штучного інтелекту і суттєвим змінам у технологічному світі. В цьому контексті Міністерство цифрової трансформації демонструє чудове лідерство. Я вірю, що ми зможемо реалізувати цей прорив і досягти значних успіхів.

Костянтин Єфименко:

Що значить вести велику компанію в Україні в умовах війни?

Вважаю, що чим далі ти перебуваєш від України, тим складніше і безнадійніше виглядає ситуація. Люди з інших країн абсолютно не можуть зрозуміти, як ми справляємося з життям тут. Після 24 лютого 2022 року, потім 25 лютого, найважливішим було змусити себе знову піти на роботу. Згодом стало трохи легше. Ми усвідомили, що не варто сподіватися на швидке закінчення війни, як це обіцяли по телевізору. Але й не можна думати, що це затягнеться на десятиліття. Ні, сьогодні потрібно робити все можливе.

"За цей час ми стали № 1 в Україні. Це було нескладно, тому що слабкодухі наші конкуренти видалилися звідси і ми залишились одні. Biopharma перетворилася на досить велику компанію. А керувати великою компанією набагато легше, простіше і зрозуміліше, ніж маленькою. Коли перед тобою не стоїть питання вижити, а стоїть питання будувати стратегію так, як ти це бачиш і хочеш".

"Крім того, ми стали № 1 в Казахстані, Узбекистані, Іраку, Боснії та Герцеговині. Зареєструвалися в Бразилії, Мексиці, Аргентині, Туреччині. Зараз реєструємося в Румунії та Хорватії. Ми в травні 2022 року почали будувати лабораторний корпус. У квітні 2023 року його запустили, витратили на це 25 мільйонів доларів. Потім, у листопаді 2023-го, вирішили збудувати завод в Ужгороді. Купили землю там. У березні 2024-го почали будувати, закінчили коробкою. До кінця року запускаємо перший комплекс заводу".

Чи легко українцям вести справи в Європі?

Ми придбали 3,5 гектара землі в румунському місті Ораді. На даний момент все проходить без проблем. Сподіваюся, що до 15 червня ми отримаємо необхідні дозволи та зможемо розпочати будівництво заводу, а повністю завантажити потужності плануємо до 2027 року. Як зазначає мій друг, засновник компанії Ajax Systems, Саша Конотопський, у бізнесі існує три головні виклики: співробітники завжди прагнуть більшого, клієнти бажають знижок, а конкуренти бажають твоєї поразки. Це, на мою думку, відображає певні мрії румунів про нас. Нам, безумовно, буде нелегко, і поки що не ясно, чи вдасться реалізувати наші плани. Але й для них працювати з нами також не буде просто.

Після історії з арештом і звільненням глави Concorde Capital Ігоря Мазепи бізнес-клімат у країні покращився?

"Справа Ігоря Мазепи була дуже крутим кейсом. Ми тоді вписались за нього. Нас прийняв президент [Володимир Зеленський], була конструктивна розмова. І я вважаю, що ми побудували системну роботу. Ми запропонували президенту дуже просту річ. Ми сказали: ви повинні з екрану говорити, що армія важлива, все будується на сміливості наших хлопців. Важлива підтримка партнерів, тому що без неї ми нічого зробити не можемо. Потрібна зброя, снаряди, вибухівка -- те, чого у нас нема. Але потрібен і бізнес. Без бізнесу ми не можемо виграти війну. Без бізнесу ми не можемо утримати людей в цій країні. І треба, щоб усякі прокуратури, есбеушники припинили тиск на бізнес. І президент це почув".

Ми успішно захистили понад 30 підприємців від несанкціонованих атак. Наразі ми працюємо над змінами до Кримінального процесуального кодексу, зокрема, обшуки стануть більш цивілізованими. Більше не буде можливості вилучати комп'ютери або арештовувати банківські рахунки. Отже, процедури стануть більш гнучкими та дружніми до бізнесу. Я впевнений, що в нашій країні все буде розвиватися у правильному напрямку, якщо ми матимемо підтримку президента. І ця підтримка вже є.

Яким буде розвиток цієї сфери в майбутньому?

Дві основні сфери, на яких ми зосереджені, це медицина та освіта. Ми реалізували ідею біошкіл, і вже маємо три в Києві та одну в Білій Церкві. Наша мета – підготувати учнів до міжнародної олімпіади з біології. Наразі 250 дітей займаються поглибленим вивченням біології, хімії та математики. Ми формуємо спеціалістів для нашої країни. Що стосується Білої Церкви, то ситуація виглядає наступним чином: молодий викладач, який приходить у школу у віці 22 років, отримує лише 8 тисяч гривень на місяць. Після певного часу, коли він починає отримувати бали, зарплата зростає до 12 тисяч. Але ж ми скаржимося на якість освіти! Як можна очікувати високих результатів, коли вчителю платять так мало? Викладачам варто дати належну оцінку за їхню працю, адже часто вони просто досягають школи та проводять уроки. Це питання потребує серйозної уваги, адже без належного фінансування його не вирішити. Наші університети наразі неефективні й залишаться такими, поки не буде створено науково-дослідну інфраструктуру. Виховати біолога у невідповідних умовах, наприклад, на зупинці тролейбуса – неможливо. Необхідно будувати сучасні лабораторії, що вимагатиме значних інвестицій, навіть десятків мільйонів доларів. Тому без залучення бізнесу прогресу не буде.

Юлія Орлова:

Як функціонує видавництво після ракетного обстрілу російських військ по типографії Фактор-Друк у Харкові 23 травня 2024 року, внаслідок якого загинуло семеро осіб?

"Нам ще не вдалося відновитися, минув тільки рік. Не повернути тих людей, які тоді загинули, це були професійні працівники. Але друкарня працює, десь на 30% своїх можливостей, і вже випускає книжки. Думаю, ще рік -- і ми почнемо працювати в повному обсязі".

Наша команда складається приблизно з 240 співробітників, а ще близько 300 осіб співпрацюють з нами на договірній основі, серед яких багато перекладачів. Це досить значний колектив, який постійно виконує свою роботу. Ми вже чотири роки працюємо в дистанційному форматі, що є певним випробуванням для нашої команди, але ми маємо спільні цінності та цілі. Напевно, саме це є тим, що об’єднує нас.

Що читають сьогодні українці?

"Книжковий ринок зростає. Навіть в умовах війни, уявіть собі! Читає дуже багато молоді. Ми видали за час війни близько семи мільйонів книжок. З поганого -- у нас було 51% дитячих книжок, зараз залишилось тільки 8%. Це просто жах. Книжки дуже хороші, але немає кому купувати. Багато дітей поїхали за кордон. В Харкові взагалі мало дітей на вулицях".

"Дуже багато читають фентезі. Це певний ескапізм, коли хочеться якось відволіктися від всього, що відбувається зараз, і жити в окремому світі. Дуже багато читають книжок із психології: готуємося, коли ми переможемо і повернуться наші воїни, з ними жити, працювати, відновлювати їх тощо. І мені здається, це дуже класний тренд, коли багато книжок із психології приймаються нашими читачами, тому що ми почали спілкуватись не тільки про своє фізичне здоров'я, але про ментальне".