Російські бренди в новому вбранні: чому Україні варто відмовитися від "візуальної довіри"

Writer: Yulian Kaloev #602568

З моменту початку повномасштабної війни український споживчий ринок зазнав однієї з найзначніших трансформацій за останні десятиліття. Вимога відмовитися від російських товарів відкрила неповторну можливість звільнити економічний простір від небажаних компаній та залежностей.

Однак паралельно з цим з'явився інший процес - масове заміщення брендів, але не бізнесу. Змінилися назви, візуальні айдентики й маркетингові підходи, але виявилося, що в багатьох випадках прихована структура власності залишилася недоторканою.

Яким чином виглядає концепція "нового" бренду, що має давнє походження?

На перший погляд, чаї "Трипільське Сонце", Sherlock Secrets та Tea Moments виглядають як звичайні нові українські продукти, що з'явилися в контексті підтримки місцевого виробництва.

Проте, журналісти з'ясували:

Юридична особа була заснована у квітні 2022 року, під час значного тиску на російські торгові марки.

Компанія продовжує діяльність "Май Україна", що належала бізнесмену з рф Ігорю Лісіненку.

Збереглися ті самі працівники, ті самі виробничі потужності, ті самі логістичні ланцюги.

Суд чітко підтвердив правонаступництво, що є вирішальним аргументом, який спростовує міф про "нового виробника".

Навіть ребрендинг виглядає технічною операцією:

Curtis → Tea Time Delights

Sure! Here’s a unique variation of the text: "Richard" becomes "Sherlock."

Майский → Трипільське Сонце

Тобто змінено оболонку, але не сам продукт, не його походження й не бізнес-архітектуру.

Чому це створює загрози для економічної стабільності?

У контексті війни бізнес з російським корінням створює низку ризиків:

Фінансові аспекти - це можливість переміщення коштів до організацій кінцевих бенефіціарів у Російській Федерації або до осіб, які з ними пов'язані.

Регуляторні аспекти - запобігання санкціям, судовим рішенням та податковим вимогам шляхом створення штучних "проміжків" між підприємствами.

Ринок, що має важливе значення для держави, виглядає нестабільним, оскільки існуючі підприємства можуть просто змінити етикетку і продовжувати свою діяльність.

Корупційні - у цьому кейсі серед власників нової структури з'являються ексчиновники, фігуранти реєстру корупціонерів, депутати місцевих рад - а це підсилює підозри щодо протекції.

Додамо до цього кілька фактів:

Обсяг операцій у 2024 році перевищує 323 мільйони гривень, проте одночасно зафіксовано збитки в розмірі 24 мільйони гривень – ці дані вимагають окремого аналізу з боку фінансового моніторингу.

штрафи від ДПС;

рахунки, які були заблоковані через підозри у можливих зв'язках з російською федерацією.

Це не характеристика "нового українського бізнесу", який прагне лише вийти на ринок.

Це опис підприємства, яке прагне змінюватися, прикриватися й зберігати свою позицію на ринку, незважаючи на виклики, пов’язані з репутаційними та правовими загрозами.

Що повинно трапитися в подальшому?

1. Всеоб'ємна оцінка діяльності правоохоронних структур.

Не лише в контексті конкретних випадків, а як комплексний аудит секторів, де російські активи мали значний вплив - чайна та кавова індустрії, побутова хімія, косметична продукція та фармацевтичні товари.

2. Реєстр фактичних правонаступників брендів з Росії.

Це інструмент, без якого ринок залишатиметься непрозорим. Потрібен чіткий стандарт: якщо не змінюються виробничі потужності, персонал і фінмодель - це не новий бізнес.

3. Обов'язки роздрібної торгівлі.

Супермаркети повинні займати активну позицію, оскільки саме вони відповідають за доступ до товарів на полицях.

4. Consumer-oriented education.

Споживачам необхідні ресурси та інформація, щоб усвідомити, хто насправді стоїть за брендом. Це може включати в себе онлайн-реєстрації та прості контрольні списки для перевірки виробника.

Висновок: зовнішня українська ідентичність не завжди відповідає її істинному змісту.

Ринок переживає момент, коли маскування стає технічно професійним.

Етикетка, шрифт і кольорове оформлення можуть створювати враження локальності, проте суть може залишатися такою ж.

І якщо держава, ринок і самі споживачі не будуть перевіряти структуру, а не вивіску, - російський бізнес зберігатиме присутність у найбільш чутливих секторах економіки.

Україна не має права на співпрацю з російськими компаніями, які намагаються приховати своє минуле під новими фасадами.

Настав момент відкрито говорити про все.