Башкирська активістка Айгуль Ліон висловила думку: "На сьогоднішній день лише національні республіки здатні протистояти російській владі".

#Політика

Зображення: надане Айгуль Ліон Айгуль Ліон.

"Ми не можемо залишатися частиною імперії, яка прагне знищити нашу мову, культуру, історію та наші народи."

В умовах тривалої війни українці висловлюють сподівання на можливий новий розпад Росії, схожий на ті, що відбувалися на початку та в середині 20 століття. Серед багатьох поневолених народів у Росії Башкортостан виділяється як один із провідних регіонів Ідель-Уралу (Волга-Урал), не лише завдяки своїм економічним досягненням, але й високому рівню національної свідомості. Чи вважаєте ви, як представник башкирського народу, ці надії обґрунтованими? Чому?

Так, це не безпідставно. Башкирська самосвідомість залишається дуже сильною, попри намагання Росії та її колаборантів, таких як очільник республіки Радій Хабіров і компанія, залякати народ. У Башкортостану великий потенціал для боротьби й перемоги. Масові протести біля гори Куштау та в Баймаці продемонстрували, що народ може миттєво зібратися й вийти на протест. Я впевнена у своєму народі.

Сьогодні лише національні республіки мають потенціал для боротьби з російською владою. Я щиро сподіваюся, що інші країни підуть слідами України і підтримають національні рухи, які прагнуть до незалежності від Російської імперії. Ваш досвід — це наш шлях у майбутнє, і те, що ви пройшли на шляху до свободи та демократії, стане важливим етапом і для нас.

Одна з найбільших акцій протесту в РФ з початку її повномасштабного вторгнення в Україну, Баймак, Республіка Башкортостан, 15 січня 2024

Чи змінюється думка США та Європи про головне для вас питання: якщо почеться розпад імперії, кому надати підтримку -- єдиній і неділимій Росії чи демократичним процесам у національних республіках, які входять до її складу?

Лідери Демократичної партії США завжди виступали за збереження цілісності Росії та не вважали розпад СРСР і Росії можливим сценарієм. Згадаємо, як республіканець Джордж Буш-старший, перед розвалом СРСР, відвідав Київ з метою переконати Верховну Раду утриматися від виходу з імперії. Його промова тоді отримала назву "курчата по-київськи". Якщо в листопаді 2024 року перемогу здобудуть демократи, я була б упевнена у їхній стратегії. Щодо Трампа, представника республіканців, його можливі рішення стосовно Росії наразі важко передбачити, адже він є дуже непередбачуваною особистістю.

На жаль, у Сполучених Штатах і Європі існує потужне лобі "позитивних росіян": президент Байден проводив зустрічі з Навальною, а її прихильники активно відвідують високопосадовців американського Конгресу та представників європейських урядів.

Берлінський протест російських політичних емігрантів

Звичайно, на відміну від "гідних росіян", башкири та татари не мають сильного лобі. Нам не вдається донести до західних лідерів нашу позицію щодо можливого розпаду Росії, що могло б стати найкращим сценарієм для світу та демократії. Народи, які складають цю недосконалу федерацію, заслуговують на право на самостійне існування поза межами Росії. Ми не можемо залишатися частиною імперії, яка загрожує нашій мові, культурі, історії та ідентичності. Крім того, ми не можемо приєднатися до російської ліберальної опозиції, адже в ідеальній Росії майбутнього немає місця для наших мов і наших проблем.

Зображення: надане Айгуль Ліон Айгуль Ліон. у Києві на Софійській площі. "Росія робить усе, щоб національні мови вмерли"

Щодо мовного питання, у 2017 році Путін підписав указ, який дав можливість національним республікам Росії відмовитися від викладання мов корінних народів. Це викликало протести в Татарстані та Башкортостані. Внаслідок цього, професія викладача башкирської мови стала менш привабливою. Яка ж тепер ситуація у школах Башкортостану?

Сім років тому в Росії було скасовано вивчення мов корінних народів. Російська мова стала обов'язковою, тоді як башкирська – ні. Як у Татарстані, так і в Башкортостані відбулися масові протести проти цього рішення. Фактично, рідні мови корінних народів були витіснені зі шкільної програми. Тепер російська мова офіційно вважається рідною. Це, без сумніву, призводить до загрози зникнення башкирської. Росія вживає всіх заходів, щоб національні мови перестали існувати. Лише кілька десятиліть тому, у 60-70-х роках, в школах та університетах Башкортостану всі предмети викладалися башкирською мовою. Наразі звучать твердження про відсутність наукового потенціалу башкирської мови, але це не відповідає дійсності! Існують фахівці, які можуть успішно працювати як башкирською, так і англійською, уникаючи російської.

Воїни для російського режиму. Як Росія мілітаризує українських дітей з ТОТ

Мова не є звичайним предметом, який можна складати в шафу і забути. Вона — це динамічна система, що потребує постійного розвитку, еволюції та збагачення. Використання лише побутових висловлювань не дозволить мові існувати довго; якщо літературна мова зникне, не залишиться нікого, хто б міг творити літературу, і, що найважливіше, не буде слухачів або читачів.

На якій мові спілкуєтеся вдома?

Моя донька народилася в Америці, змалечку потрапивши в середовище, де я спілкуюся башкирською, а батько -- англійською. Спочатку дитина ігнорувала питання башкирською або відповідала англійською. Але потім це перебороли, поставивши умову: ми поїдемо в Башкортостан, де бабуся розмовляє лише башкирською і не знає англійської. І ось ми в Башкортостані. З моєю мамою, сестрами й братами вона розмовляє башкирською мовою. Але на вулиці в селі під час зустрічей з дітьми з'ясовує, що вони не розмовляють башкирською! 5-річна дитина плаче: я не маю з ким гратися, бо ніхто не говорить башкирською! Було боляче дивитися на дитячі сльози й усвідомлювати: я її "обдурила", кажучи, що в Башкортостані розмовляють башкирською. Але зараз усе минулося: вона прекрасно розмовляє башкирською і вважає себе американською башкиркою.

Зображення: надано Айгуль Ліон. Айгуль Ліон разом із сім'єю.

Поділіться інформацією про себе та ваших рідних.

Я з'явилася на світ у віддаленому селі Башкортостану та отримала освіту в школі-інтернаті № 1, що носить ім'я Рамі Гаріпова, в Уфі. З другого класу ми почали вивчати російську мову, адже до того моменту наші знання були обмеженими. У ті часи телевізор не виконував ролі агресивного засобу русифікації: діти могли дивитися програми лише кілька годин на тиждень, переважно "В гостях у казки" та анімаційні фільми. Наше дитинство проходило на вулиці, в іграх та веселощах. Пізніше я вступила до Башкирської республіканської гімназії, де конкуренція була значною, а відбір — досить жорстким, включаючи іспити.

У юності я закінчила кафедру татарської журналістики Казанського державного університету й довгий час працювала в Казані. Усе своє свідоме життя борюся за свою самобутність, свою мову й свою культуру. Розуміння, що Башкортостан має стати незалежною державою, прийшло до мене ще за шкільною партою. Хоча дехто це почав розуміти аж після початку повномасштабної війни проти України.

Згодом я стала активісткою, що відстоює мовні права, і залишалася в цій ролі навіть під час свого перебування в Казані, де кипіла національно-визвольна боротьба татарського народу. У 90-х роках національний рух у Татарстані, на відміну від сусіднього Башкортостану, був надзвичайно потужним. Я усвідомлювала, що незалежний Татарстан стане важливим кроком до свободи й для Башкортостану.

Згодом я вийшла заміж і переїхала до Сполучених Штатів. У мене двоє дітей: син, який навчається в коледжі за спеціальністю біохімія, мріє стати лікарем. Донька ще в середній школі. Обидва вільно розмовляють башкирською. Мій син став активним прихильником башкирської культури та ідентичності. Часто на його Instagram-сторінці можна знайти емоційні пости англійською мовою, присвячені політичним подіям в Росії. Він активно пише про башкирів і башкирську музику, що дуже радує мене, адже син виріс в Америці.

Після мого переїзду до Америки я відразу почала шукати татарську та башкирську спільноти в Лос-Анджелесі. Мені вдалося їх знайти, познайомитися, і через кілька років я стала лідером місцевої діаспори. Тут я змогла об'єднати ці два народи, адже зазвичай вони діють окремо, що цілком відповідає політиці Москви. В деяких містах башкири не підтримують акції татар, а в інших навпаки. Проте в Лос-Анджелесі нам вдалося створити єдність, і тепер важко уявити, щоб хтось зміг нас роз'єднати.

Зображення: надане Айгуль Ліон. Айгуль разом із сином.

У Росії залишилися мама й родичі. З мамою підтримую зв'язок, але поїхати не можу, бо ще у 2022 році вирішила, що не мінятиму закордонний паспорт і не поїду до Росії, аж поки вона не перестане воювати з Україною. З родичами не спілкуюся, бо маємо різні погляди.

У одному з інтерв'ю молодий башкорт, який потрапив у полон в Україні, зазначає, що серед його земляків лише він один володіє та розуміє башкирську мову. Які у вас є прогнози стосовно майбутнього цієї мови, якщо ситуація залишиться незмінною? Скільки ще часу вона зможе існувати?

Двадцять років тому я усвідомлювала, що башкорти — це меншість, якій загрожує зникнення, як народу, так і мови. Сьогодні ситуація стала ще більш тривожною: мова знищується без жодних вагань та почуття провини. Тим часом, під час війни в Україні, йде знищення і самого народу.

Корінні народи Росії вимирають через війну в Україні

Ця історія нагадала мені один випадок, що стався під час моєї поїздки з родиною до Мексики. В автобусі зупинилися на обід у традиційному ресторані. Там, між столами, виступали індіанці – чоловік і жінка, які співали та танцювали. Туристи, захоплені атмосферою, почали знімати все на камеру, а я не могла стримати сліз. Мені стало боляче думати про свій народ, башкортів, яких Росія намагається перетворити на щось подібне до виставкових ляльок, що лише розважатимуть московських мандрівників, які у цей час насолоджуються їжею та напоями.

Зображення: надане Айгуль Ліон Айгуль Ліон.

У цьому ж інтерв'ю 35-річний в'язень висловлює думку, що незалежність Башкортостану не буде досягнута за його життя. Чи можна стверджувати, що 1,5-мільйонний народ уже прийняв цю реальність?

Цього молодого чоловіка звуть Шаміль. Можливо, в Башкортостані так і думають, або ж Шаміль, який перебуває в українському таборі з початку року, просто не має достатньо інформації. Я переконаний, що ми зможемо досягти незалежності ще за мого життя. Розумію, що це звучить досить оптимістично, але я щиро в це вірю. І не лише вірю, а й активно борюся, адже усвідомлюю, що мушу внести свій вклад у здобуття незалежності для Башкортостану. Бо серед цих полонених є батьки, у яких по 4-6 дітей, які чекають на їх повернення.

На війні проти військ Путіна воює рота "Башкорт". Башкир з мого рідного містечка на Черкащині воює проти Росії з 2014 року з невеликими перервами. Тобто приклади є. Скільки має минути часу, щоб цей рух переріс у масовий?

Я чула про підрозділ "Башкорт", але особисто не знайома з його бійцями. Що стосується башкирського народу, то варто зазначити, що він досі знаходиться під впливом московської фашистської ідеології. Це, напевно, зміниться з настанням економічного краху імперії. Вже сьогодні в Уфі та по всьому Башкортостану ціни стрімко зростають, люди втомилися від війни, багато хто не бажає продовжувати бойові дії й мріє про швидке завершення конфлікту. Щоб народ прокинувся, потрібен потужний поштовх, щось на зразок того, що сталося під час протестів біля гори Куштау та в Баймаці. Ніхто не може точно сказати, скільки часу для цього знадобиться: можливо, тиждень, а може, й десять років.

Зображення: кадр з відео Роти "Башкорт", що веде боротьбу проти Російської Федерації.

За інформацією українського дослідника Олексія Копитька, станом на 18 листопада Башкортостан займає перше місце серед російських регіонів за кількістю офіційно зареєстрованих загиблих у цій війні — 3482 особи. Серед них приблизно половина носить башкирські та татарські прізвища. Чому ж башкири вирушають на війну на підтримку Путіна? Чи це пов'язано з діяльністю кремлівського ставленика, так званого голови республіки, корупціонера Радія Хабірова? Або існують інші фактори, що спонукають до цього?

Існує стара російська традиція, що свідчить про труднощі працевлаштування молоді національних меншин. Ще до початку повномасштабного вторгнення я спілкувалася з жителями Баймацького району, де більше 80% населення складають башкири. В ті часи в селах Башкортостану майже не залишалося чоловіків — вони виїжджали на заробітки до Сибіру, працюючи в нафтовій та газовій промисловості місяцями. Перед війною Радій Хабіров обіцяв повернути їх додому, але тепер їх повертають лише в трунах. Раніше чоловіки втрачали здоров'я на заробітках, а тепер їх просто знищують на війні в Україні. Ще однією причиною є давнє російське "победобесие", яке впливає на башкирських чоловіків, спонукаючи їх прагнути стати "героями". Крім того, існує тюркське братерство серед людей, які не цікавляться політикою чи економікою, і готові йти на війну лише за проханням сільського голови. Мені було боляче бачити, як усю філармонію міста Сібай відправили на фронт — ці чоловіки співали й танцювали на вокзалі, ніби вирушали воювати з загарбниками. Я не могла стримати сліз, спостерігаючи за цими сценами. Я писала їм, висловлювала своє обурення, але все було марно. Один із танцюристів вже загинув. Частину відповідальності слід покласти й на Радія Хабірова, адже більшість башкирів не йдуть на війну за власним бажанням — їх умовляють або мобілізують.

Мене глибоко засмучує і соромить той факт, що чимало башкирів беруть участь у війні та втрачають свої життя в Україні. Сьогодні я дізналася, що моя колега з телебачення, з якою ми разом навчалися в башкирській гімназії, уклала контракт із російською армією. Це ж стосується і відомої актриси. Здається, ці люди мають освіту і розум, але вчиняють такі жахливі речі.

"Ми повернемося з тріумфом", -- виголошують вони.

Від такого мене просто вивертає. Коли я була в Україні, щоб робити інтерв'ю з військовополоненими башкирами, то представлялася українцям казахською журналісткою, так було соромно.

Фото: proural.info Проводи на війну підрозділу мотострілецького полку "Башкортостан" в Уфі, червень 2023 року

У сучасній історії Башкортостану є епізод, який вважають перемогою національних сил. Мова про протести башкирів біля шихана (одинокої гори) Куштау. Спроби російського капіталу розробляти вапняк на горі Куштау спровокували кількаденні протести башкирів. У конфлікт довелося втрутитися Путіну й прислухатися до учасників протесту. Відтепер башкири щороку святкують цю перемогу? Це перший камінчик майбутнього національного тріумфу чи лише випадковий епізод?

Треба визнати, що біля шихана Куштау протестували не лише башкири, а й татари, чуваші й навіть росіяни. Це вже був зразок справжньої політичної нації. От у Баймаку були тільки башкири.

Радій Хабіров особисто покарав організатора протестів Фаїля Алсинова, відправивши його за ґрати на чотири роки за звинувачення у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. Навіть прокурор виступав за менш суворе покарання, пропонуючи альтернативу у вигляді поселення. Чи це спроба залякати населення?

Це була спроба придушити башкирський національний рух через репресії щодо Фаїля Алсинова, який користується великою підтримкою та повагою серед башкирів. Проте, на мою думку, це лише короткочасний успіх Хабірова. Варто зазначити, що затримання 80 осіб під час судового процесу над Алсиновим стало реальним методом залякування, спрямованим, перш за все, на свідому частину народу.

Зображення: SOTA Фаїль Алсинов після судового засідання, 17 січня 2024 року.

У 1991 році більше 90% громадян України висловили свою підтримку незалежності, хоча всього два роки раніше прихильників цього руху було лише 10-20%. Ситуація в Башкортостані подібна до української в другій половині 80-х років. Які, на вашу думку, фактори можуть призвести до зміни цієї ситуації? Де, на вашу думку, криється причина загибелі Кощія?

Я надіюся на стабільність у економіці. Якщо Росія переживе ще один економічний крах, громадяни можуть дійти до критичної межі і вийти на вулиці, подібно до подій під час падіння династії Романових, коли в магазинах не вистачало хліба. Хотілося б, щоб під час відокремлення імперії не спалахнула міжнаціональна війна. У Башкортостані існує три схожі національні групи: росіяни, башкири та татари. Нам потрібен ще один мирний розпад імперії, як це сталося в 1991 році. Адже ми повинні виплатити Україні компенсацію за втрачені життя та знищене майно. Я не приховую, що нам необхідно підтримати Україну у подоланні наслідків війни, оскільки після розпаду Росії це стане нашою спільною відповідальністю, відповідальністю національних республік.

У 1991 році українці складали приблизно 70% населення України. Натомість, за останніми офіційними даними, у Башкортостані башкирців залишилось лише 31%. Чи можливо говорити про незалежність в таких умовах?

Зазвичай я наводжу приклад Казахстану, де у 1991 році казахи становили меншість серед населення, але за три десятиліття їм вдалося змінити цю ситуацію. Частина росіян емігрувала, виїхали німці, а казахи залишилися, і завдяки високій народжуваності мусульманських сімей, ситуація швидко вирівнялася. Сьогодні в Башкортостані не є рідкістю, коли молода сім'я має 6-7 дітей, і цілком можливо, що історія Казахстану повториться. Звісно, сидіти без діла, сподіваючись на малу чисельність, ніхто не буде. Нам у Башкортостані потрібно сформувати політичну націю разом із татарами. Тільки так ми зможемо змінити ситуацію і сподіватися на успіх, адже росіяни залишаться в меншості. Проте серед них є різні люди: деякі підтримують незалежність Башкортостану, тоді як інші не хочуть прийняти розпад Росії. Тому ми повинні працювати над створенням політичної нації, незалежно від кількості башкортів.

Зображення: kudaufa.ru/ Урочистості з нагоди Дня Республіки Башкортостан, 2023 рік.

За свою історію башкорти 14 років опиралися навалі Чингізхана та його наступників. Народ безліч разів повставав проти Російської імперії. 1918 року Башкортостан мав своє національне військо. Зараз можна сказати, що історія починає свій новий цикл?

Так, дійсно, історія має здатність повторюватися. Ми з товаришами зараз нагадуємо Леніна, який жив за кордоном і готував революцію. Наш національний лідер у 1917-1920 роках Закі Валеді теж працював у Башкортостані, аж поки не довелося тікати. Однак усе своє свідоме життя він жив Башкортостаном: писав книжки, зустрічався в Німеччині з полоненими під час Другої світової війни башкортами. Приблизно ту саму роботу робимо й ми. Тобто ми повторюємо цю історію, впадаємо у відчай, знаходимо сили підвестися й тягнути цього воза далі. Я дуже сподіваюся, що коли цей цикл почнеться знову, то дійде до логічного завершення -- незалежності Башкортостану й власної армії. Розум відмовляється вірити, що нинішня Росія виживе, законсервується й надалі погрожуватиме сусідам і всьому світу.

Інязор (лідер) ерзянського народу Сирєсь Боляєнь (Олександр Болькін) одного разу висловив думку, що Україна стане орієнтиром і центром тяжіння для народів, які звільняються від російського імперіалізму. Проте, на мою думку, тюркським народам, можливо, ближчими є Казахстан і Туреччина. Як ви вважаєте?

Звісно, ми покладаємо великі надії на Казахстан, але мало віримо в Туреччину, яка зараз демонструє дружбу з Путіним. Якось давно, ще до війни на Донбасі, мені в Лос-Анджелесі сказала знайома з Туреччини, що в кожної країни свій Путін: у Росії свій, у Туреччини свій. Тому на Туреччину надій немає, а на Казахстан є. Але зараз нас підтримує лише Україна. У майбутньому, коли станемо незалежною країною, ми обов'язково орієнтуватимемося на Україну. Тут більше демократії, ніж у Казахстані чи Туреччині.