Від 2030 року студенти на бакалавраті на постійній основі вчитимуться три роки, а не чотри: 2029 року стартує експериментальне запровадження.
Про це пише "Вчися.Медіа" із посиланням на коментар Міністерства освіти і науки.
Реформа старшої школи передбачає 12-річний термін навчання. Першими нову модель апробують учні й учениці, які нині в 9-х класах пілотних шкіл (ці заклади впроваджують реформу "Нова українська школа" з 2018 року).
У трирічних старших школах можуть здобувати освіту учні та учениці академічних ліцеїв, які беруть участь у пілотному впровадженні профільної реформи у навчальних роках 2025-2026 та 2026-2027. У даних навчальних закладах учням пропонується перейти на трирічну модель навчання, що замінює традиційні два роки. У відповідь на це, вони отримають перевагу – можливість завершити бакалаврат в університеті за три роки замість чотирьох.
З часом ця система (12 років навчання в школі та три роки на бакалавраті) повинна охопити всіх випускників академічних ліцеїв.
Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко зазначив, що трирічний бакалаврат відкриває нові можливості для тих випускників шкіл, які пройдуть спеціалізовану трирічну програму в старшій школі та планують вступати на бакалаврат за аналогічним напрямком. Це означає, що частина знань і навичок, які традиційно викладаються на першому курсі бакалаврату, повинні бути засвоєні учнями ще в школі, відповідно до освітнього стандарту та навчальних планів.
Упровадження трирічного бакалаврату передбачає два кроки.
1. Експериментальний -- 2029 рік.
Трирічна програма бакалаврату стане доступною для випускників пілотних академічних ліцеїв, які представляють новий формат профільної середньої освіти. Перший випуск, що завершить навчання за цією трирічною програмою, відбудеться у вересні 2026 року для тих учнів, які оберуть цей напрямок.
2. Безперервний -- з 2030 року.
"Модель трирічного бакалаврату має перейти в постійний режим і стати базовою: 12 років загальної середньої освіти + 3 роки бакалаврату (зі збереженням профілю освіти) + 2 роки магістратури. Винятком будуть спеціальності, де неможливо на рівні профільної середньої освіти забезпечити окремі компетентності та результати навчання, які нині належать до бакалаврського рівня", -- додав Микола Трофименко.
Важлива умова: трирічний бакалаврат не є універсальним для всіх. Якщо випускник/ця профільної середньої освіти вступає на спеціальність, що не відповідає здобутому профілю, або обирає напрям, де профіль у школі не може покрити потрібну базу, тоді вступ і навчання відбуватимуться за традиційною чотирирічною траєкторією, або через додатковий "компенсаційний курс" як рік навчання для набуття бази профілю.
У Міністерстві освіти і науки підкреслюють, що важливим завданням є академічний дизайн. Системі необхідно модернізувати стандарти вищої освіти та навчальні програми, щоб чітко визначити, які навички формуються на етапі профільної середньої освіти, а які з них залишаються для отримання на рівні бакалаврату.
На практиці це означає перехідний період тривалістю 1-2 роки, коли система "налаштовуватиметься":
Для цього заплановано експериментальний запуск у 2029 році, щоб протестувати модель перед її повним впровадженням.
Існують також демографічні та організаційні фактори, які можуть вплинути на ситуацію. У 2029 році очікується значне зниження кількості абітурієнтів, і причина цього не пов'язана з трирічною програмою бакалаврату, а скоріше з реформою в старшій профільній школі: 12-й клас завершать лише учні пілотних академічних ліцеїв, а це приблизно 15 тисяч осіб. Для порівняння, нині загальноосвітні школи випускають близько 200 тисяч учнів щорічно.
Як зазначив Микола Трофименко, це призведе до зміни підходу до вступної кампанії: можлива поява так званої "оберненої конкуренції", коли виші будуть конкурувати за абітурієнтів, а не навпаки.
Що стосується аргументу про можливе зменшення фінансування закладів вищої освіти внаслідок скорочення терміну навчання на бакалавраті, у міністерстві не прогнозують автоматичного зниження доходів у зв'язку з трирічною програмою. Нова модель змінює структуру навчання з "4 роки бакалаврату + 1,5 роки магістратури" на "3 роки бакалаврату + 2 роки магістратури" і вводить додаткову траєкторію для студентів, які змінюють спеціалізацію, за допомогою компенсаційного курсу.
Тож середньорічна кількість здобувачів / здобувачок вищої освіти через перехід на іншу структуру не має зазнати суттєвих змін. Натомість демографічні та економічні чинники впливають на фінансову ситуацію університетів значно ширше, але це вже інша площина управлінських рішень, а не прямий наслідок трирічного бакалаврату.
У рамках трирічної програми бакалаврату передбачено, що мінімальний обсяг становитиме 180 кредитів ЄКТС. Варіант з 240 кредитами за три роки не є доцільним, оскільки це призвело б до надмірного навчального навантаження та суперечило б принципам європейського простору вищої освіти.
За 180 кредитів середнє навантаження залишатиметься стандартним -- 60 кредитів на навчальний рік.
Заступник міністра пояснив, що студенти мають можливість отримувати до 80 кредитів щороку. Це стосується індивідуальних навчальних планів конкретних здобувачів освіти, наприклад, коли особа прагне прискорити навчання або включити вибіркові предмети. Однак це не є підставою для розробки стандартної освітньої програми на університетському рівні.
Для реалізації трирічних освітніх програм буде потрібно внести зміни до стандартів вищої освіти та провести "перезавантаження" навчальних програм у закладах вищої освіти. Важливо офіційно закріпити:
У Міністерстві освіти і науки планують запустити цю ініціативу відразу після завершення роботи над програмним наповненням трирічної профільної старшої школи.
Нагадаємо, в Україні від 1 вересня 2026 року для студентів університетів та коледжів удвічі зросли стипендії.
#Університет #Європа #Студент #Вища освіта #Модель #Українська мова #Міністерство освіти і науки України #Вищий навчальний заклад #Дизайн #Технічний стандарт #Ліцей #Кредит #Конкуренція (економіка) #Стипендія #Середня освіта #Загальна середня освіта в Україні #Реформа #Бакалаврський ступінь #Логічно #Магістерський ступінь
