Цькування (або булінг) залишається однією з найактуальніших проблем в освітньому середовищі сьогодення. Поки дорослі, такі як батьки та вчителі, продовжуватимуть сприймати цю ситуацію як неважливу, з переконаннями на кшталт "це не стосується моєї дитини", "вони самі вирішать свої проблеми" або "ми також переживали подібне і нічого страшного не сталося", це небезпечне явище буде продовжувати процвітати в українських школах.
На жаль, такі випадки стають все жорстокішими та відомими на всю країну. Один з останніх стався у Білій Церкві, де група підлітків побила 12-річну дівчинку. Вирішення конфлікту перетворилося на справжнє насильство, зафільмоване на камеру. Спочатку дівчину залякували, а потім на неї фізично напали. Це тривожний сигнал для батьків, освітян і суспільства загалом: булінг перестає бути "внутрішньою" шкільною проблемою, а стає реальною загрозою для безпеки і здоров'я дітей будь-де.
Або згадаємо випадок зі шкільним лаборантом фізики у Львові. Під час уроку він дозволив собі неприйнятні коментарі на адресу учнів, заявивши, що "відправить їх на фронт для швидшої загибелі". Після цього інциденту лаборант більше не обіймає свою посаду.
Найгірше те, що в Україні такі ситуації виникають щодня - агресія з боку учнів, або ж вчителів, когось із батьків та інших. Просто не усі потрапляють у новини.
Як виявити булінг
Ось декілька ознак, які можуть свідчити про те, що дитина стала жертвою цькування:
З другого боку, якщо дитина виявляє агресивну поведінку щодо своїх ровесників, не звертає уваги на почуття оточуючих та зневажає слабших, це є серйозним сигналом для роздумів. Чи не перетворилася вона на булера?
Що робити батькам
1. Спостерігайте за поведінкою дитини. Якщо помітили зміни - говоріть! Не сваріть, не звинувачуйте, а спробуйте дізнатися правду;
2. Спілкуйтеся без тиску. Скажіть: "Я зауважив, що ти часто виглядаєш сумним або роздратованим після школи. Щось трапилося?". Важливо, щоб дитина відчувала підтримку, а не страх перед наслідками.
3. Зв'яжіться зі школою. У випадку підозр на булінг, необхідно повідомити класного керівника або адміністрацію. Вони мають обов'язок вжити заходів.
4. Не ігноруйте ситуацію, навіть якщо ваша дитина проявляє агресію. Така поведінка може свідчити про те, що їй необхідна підтримка. Не виправдовуйте її словами: "Це просто природжений лідер". Займіться розмовою, роз'ясніть їй наслідки своїх вчинків, і, за потреби, зверніться до фахівця-психолога.
5. Підготуйте дитину до адекватної реакції. Відповідати на агресію агресією - це не вирішення проблеми. Важливо навчити дитину:
Що можуть зробити вчителі
Моя колега, Христина Шабат, яка очолює Центр гідності дитини, нещодавно зробила дуже влучний коментар: "Вчитель часто вважає, що його основна роль полягає у навчанні, а лікар – у лікуванні. Насправді ж їхнє завдання в контексті інституційної роботи полягає в ефективній превенції – запобіганні насильству, виявленні червоних прапорців і реагуванні на наслідки дій порушників." Це ми – ті люди в суспільстві, які повинні активно реагувати на такі ситуації.
У випадку виявлення випадків булінгу, вчителі мають обов'язок втрутитися, щоб уникнути найгірших наслідків. Важливо, щоб реакція на подібні ситуації була швидкою не лише в межах шкільних приміщень, але й на прилеглих територіях — у спортзалах, коридорах, роздягальнях, туалетах, їдальнях, ігрових майданчиках. Необхідно дослідити ситуацію та пояснити дітям і підліткам, що будь-який конфлікт потребує втручання дорослих через конструктивний діалог. Якщо конфлікт вже стався, важливо повідомити про це вчителя, адміністрацію закладу або батьків учасників конфлікту (рекомендується залучити обидві сторони).
Що робити, якщо булінг уже стався
Часто я чую від дорослих висловлювання на кшталт: "Ці діти такі, які вони є, ми не можемо нічого змінити". Але давайте задумаємося: діти починають навчатися в системі освіти з трьох років і проводять там більшу частину своїх днів. Їхня поведінка є відображенням наших дій та реакцій як дорослих. Крики, знецінення та осуд з нашого боку призводять до того, що діти вважають таку поведінку нормальною і "перевіряють" її на інших, слабших дітях. Саме ми несемо відповідальність за розвиток їхніх соціальних і комунікативних навичок, вміння вирішувати конфлікти, прощати та визнавати свої помилки, а також за формування їхнього почуття справедливості.
Що ми робимо у Львові
Школи повинні приділяти особливу увагу організації заходів з учнями, спрямованих на профілактику та боротьбу з насильством і булінгом. Важливо формувати небайдужість учнів до тих, хто зазнав насильства, а також усвідомлення важливості повідомлення вчителів про такі інциденти. Розміщення нагадувань та інформаційних стендів в коридорах, на веб-сайтах і соціальних мережах навчального закладу може стати важливим кроком у запобіганні цим жахливим явищам.
У наших навчальних закладах фахівці, переважно психологи, організовують різноманітні тренінги та зустрічі для вчителів, спрямовані на боротьбу з булінгом та навчання його розпізнаванню. З учнями також проводять спеціалізовані уроки та рефлексії, під час яких обговорюються поведінка жертв та загрозливі дії агресорів.
Зовсім нещодавно в нас на базі львівських шкіл провели велике дослідження "Школа, безпечна для дитини", яке втілили Центр гідності дитини УКУ спільно з дослідницькою агенцією Fama за підтримки управління освіти. Круто, що взяли участь і діти, і батьки, і педагоги - це дало більше розуміння. За мету було дослідити, що впливає на відчуття безпеки дітей у школах. Але мене вразило й те, наскільки всі по-різному розуміють, що таке безпека.
Цікаво, що 7% опитаних дітей повідомили про постійну тривогу під час навчання, що фактично становить кожного десятого учня. Більшість дітей вважає, що доброзичливі стосунки з вчителями та однокласниками, а також відсутність булінгу і наявність друзів, значно впливають на їхнє відчуття безпеки в школі.
Шкільні психологи також беруть участь у подібних навчальних заходах. Нещодавно ми провели зустріч, присвячену підтримці дітей під час війни та в інших складних обставинах. На базі нашого центру професійного розвитку педагогів регулярно організовуються такі тренінги, а також ми надаємо індивідуальні консультації всім, хто звертається за допомогою.
Школи повинні запроваджувати потрібний кодекс поведінки, вести таку політику, аби кожен розумів, що робити не варто і не можна. Відповідальний за безпеку, дорослий - це обов'язково. Абсолютно усі керівники мають поставити собі мету, аби все це комплексно правильно закріпити у кожній школі, чи на гуртках, чи на додаткових заняттях. Якщо такі інциденти все ж сталися - одразу реагувати та вживати заходи, називати "чорне" чорним і ніколи не толерувати зло заради репутації школи. Керівництво шкіл, працівники теж несуть відповідальність за наслідки.
На завершення
Булінг є проблемою не лише навчальних закладів, а й суспільства в цілому. Якщо дитина оточує себе середовищем, де знущання над слабшими вважається нормою, її поведінка не зазнає змін у дорослому житті. В результаті, вона або продовжить домінувати над іншими, або стане жертвою в більш жорстокому оточенні.
Навчіться виявляти булінг – він часто приховується під виглядом безневинних жартів або "повчальних моментів", а насправді може бути засобом для приниження й контролю. Образливі жести, прізвиська, глузування, погрози, поширення образливих чуток, штовхання – це лише деякі з проявів, які можуть траплятися навколо нас. Кожен з нас зобов'язаний вжити всіх можливих заходів, щоб цьому завадити.
Переконаний, школа має бути безпечним простором для всіх. Не місцем приниження, а середовищем, де кожна дитина відчуває себе потрібною, захищеною і впевненою. Ми всі - батьки, вчителі, суспільство - несемо відповідальність за те, що відбувається в школах. Школа - це дзеркало, де кожен недогляд батьків, байдужість учителів або мовчання однокласників грають свою роль. Нехай же наше відображення буде про щасливе шкільне дитинство.
#Лікар #Булінг #Насильство #Львів #Суспільство #Психолог. #Школа #Дружба #Фізика #Український католицький університет #Біла Церква #Тренінг #Справедливість (чеснота) #Діалог #Кафетерій #Дитинко. #Агресія #Тривога #Зло. #Страх. #Жест #Дзеркало.
