Еммануїла Вішка, ЧСВВ, Світлана Духович - Ватикан
Нещодавно до української редакції Радіо Ватикану - Vatican News завітав професор Павло Гаврилюк, доктор філософії, титулярний професор богословської кафедри університету святого. Томи в місті Сент Пол, штат Міннесота, США, а також диякон Православної Церкви в Америці. Він прибув до Риму на міжнародну конференцію з нагоди 1700-ї річниці першого Вселенського Собору на тему "Нікея і Церква третього тисячоліття: на шляху до католицько-православної єдності", яка була організована Інститутом екуменічних студій "Œcumenicum" та Міжнародною православною богословською організацією (ІОТА), у співпраці з Дикастерією сприяння єдності християн та за підтримки 25 академічних установ. У цій зустрічі взяло участь понад 250 делегатів з основних християнських традицій. Професор Гаврилюк розповів, що ІОТА, яку він очолює, сприяє міжнародному науковому обміну в контексті православної традиції та об'єднує понад 1700 членів, серед який є предстоятелі Церков та богослови з 44 країн. З початком великої війни у 2022 році Павло Гаврилюк створив та очолив фонд відбудови України Rebuild Ukraine. Про це він розповів в інтерв'ю для нашої редакції.
Пане професоре, розкажіть, будь ласка про себе і про Вашу першу реакцію на повномасштабне російське вторгнення в Україну?
Я народився в Києві, в Україні, понад 50 років тому, а потім емігрував до Сполучених Штатів, щоб отримати науковий ступінь з богослов'я. На даний момент я є професором богослов'я та філософії в Університеті Святого Томи в Сент-Полі, штат Міннесота, США. На початку війни моєю першою думкою як громадянина України було повернутися в Україну, взяти до рук зброю і, можливо, померти відносно швидкою смертю в якийсь момент, тому що я думаю, що як снайпер, я стріляю краще з заплющеними, ніж з розплющеними очима. Тому другим найкращим варіантом у цій ситуації було спробувати щось зробити. Я вже мав досвід у неприбутковій діяльності, коли працював у Міжнародній православній богословській організації. Тож я та кілька моїх колишніх однокласників з фізико-математичної школи з Києва вирішили заснувати неприбуткову організацію, щоб допомогти Україні в той спосіб, який був для нас доступним.
Коли почалася повномасштабна війна, які були ваші внутрішні переживання і як ви намагалися осмислити цю ситуацію з точки зору богослов'я?
Звичайно, у кожного з нас бувають моменти цілковитого і повного відчаю. І коли друзі запитували мене, чому я заснував фонд відбудови України, я відповідав, що я почав це робити, з одного боку, бачачи неймовірну мужність людей, які були в Україні і які захищали нашу країну, але також, в певному сенсі, з відчаю і намагаючись зробити щось корисне. Отже, моя думка як богослова полягає в тому, що Бог діє через наші прагнення. Бог перетворює їх. Отже, будь-яке прагнення до співчуття, а особливо, до співчутливої дії - це те, що справді прищеплює нам Бог. Це моє бачення. Але я також можу сказати вам, чого Бог не робить, а саме: Він не використовує Церкву чи віру в інтересах знищення людських життів.
Однак, як богослов, я вирішив залишити свою академічну кар'єру і перейти до закупівлі турнікетів. Наприклад, ми придбали дві вживані італійські швидкі медичні автомобілі. Після ремонту ми доставили їх в Україну. Причина, чому ми обрали вживані автомобілі, полягає в тому, що війна завдає великої шкоди багатьом речам та транспортним засобам. Загалом ми змогли привезти близько 30 машин.
Ми виготовили два позашляховики, які здатні долати будь-які перешкоди — від полів до лісів. Також ми надали більше 10 тисяч турнікетів. Пізніше розпочали постачання комплектів першої медичної допомоги, відомих як IFAK (індивідуальні аптечки). В Україні ми доставили тисячі високоякісних аптечок військового типу. Всі ми з США — волонтери, а в Україні маємо 77 активістів, які співпрацюють з військовими підрозділами та надають допомогу військовим госпіталям. Крім того, в Будві, Чорногорія, у нас є маленький сиротинець, де завдяки зусиллям двадцяти ініціативних українських жінок близько 60-80 дітей отримують освіту з історії, арт-терапії та інших предметів.
Ми також досить суттєво допомагаємо дітям, які постраждали від війни. Так, наприклад, ми підтримуємо дітей з "Охматдиту" - Центральної дитячої лікарні в Києві. А також надаємо значну допомогу дітям, які є внутрішньо переміщеними особами і страждають від травм, спричинених війною. Дуже багато дітей перебувають у такій ситуації. Яким чином ми надаємо допомогу? Проводячи уроки суспільствознавства, історії, арт-терапію, спортивні заняття. І просто допомагали в деяких випадках, коли діти потребували медичного втручання... Ми забезпечували для них післяопераційну терапію.
Ми також спеціалізуємося на так званій тактичній медицині, що передбачає навчання цивільних осіб і захисників України основам виживання в критичних ситуаціях. Іншими словами, не лише надати турнікет для зупинки сильної кровотечі – важливо також навчити людей, як ним правильно користуватися. Це подібно до того, як якщо ви плануєте дати людині Біблію, було б доцільніше провести з нею біблійні заняття. Тому ми прагнемо забезпечити обидва аспекти. Наразі основну увагу ми приділяємо освіті цивільного населення. Ми вже навчали більш ніж 60 тисяч людей користуватися найважливішими навичками, які можуть стати вирішальними в ситуаціях, що загрожують життю.
Отже, за три роки ми зібрали майже 1 мільйон доларів. Звичайно, в перший рік люди були надзвичайно відкритими, і більша частина цієї суми, понад півмільйона, була фактично зібрана на той момент. Другий рік був складнішим, частково через певну втому від співчуття. Я не знаю, скільки зборів коштів я провів загалом. Клуби, будинки для літніх людей, мистецькі спільноти, десять університетів, багато церков, з якими я мав зв'язки. Я просто зателефонував 600 друзям, і жоден не сказав "ні". Отже, я просто дзвонив людям і просив їх про допомогу.
Допомога, яку Ви організовуєте для України, надходить від донорів з США. Чи спостерігали Ви зміни в готовності американців фінансово підтримувати Україну протягом війни?
В реальності, ми спостерігаємо значне зростання кількості пожертв протягом останнього року. [Ред. Це сталося завдяки свідомим американцям, які, усвідомивши скорочення державної підтримки, вирішили зробити особисті внески для покриття цієї нестачі]. Я мав намір тихо закрити свою неприбуткову організацію через кілька років, але тепер це точно не відбудеться, оскільки вона функціонує успішно. Хоча наша організація невелика, ми дуже ефективні та продуктивні. На сьогоднішній день ми витрачаємо близько 95-96 центів з кожного долара [ред. лише 4%-5% йде на адміністративні витрати]. Це стало можливим, адже більшість з нас отримує порівняно хорошу зарплату у своїх сферах. Тому всі мої зусилля в рамках Rebuild Ukraine та IOTA фактично є волонтерською діяльністю. В США ми працюємо виключно на волонтерських засадах, в той час як в Україні у нас є ІТ-фахівці та професіонали, яким ми відшкодовуємо витрати, оскільки усвідомлюємо, що умови праці суттєво різняться.
Ви мали можливість відвідати Україну і спостерігати за її реаліями власноруч. Як українець, який уже тривалий час мешкає на Заході, у цей Ювілейний рік, що символізує надію, поділіться своїми думками про те, що для вас означає надія. Яке значення вона має для українців?
Моя основна сподіванка та надія всіх членів нашої організації Rebuild Ukraine, яку ми створили, полягає в тому, що ця війна завершиться до кінця року. Я впевнений, що ми всі бажаємо цього. Вважаю, що мир може бути досягнутий лише за умови рішучої та злагодженої протидії, що повинна виходити від провідних європейських держав, а також з надією на непохитну підтримку з боку Сполучених Штатів. Тож я сподіваюся, перш за все, на відновлення миру, але також усвідомлюю, що країна залишиться з наслідками на багато років вперед. Відновлення та зцілення можуть зайняти десятиліття. Проте я вірю, що Україна відродиться, як фенікс, з попелу. Саме тому ми в Rebuild Ukraine обрали логотип фенікса, що відновлюється з попелу. З самого початку ми сприймали це як символ боротьби України, але також, врешті-решт, сподіваємося на її відродження як нової нації, що чітко знає свої цінності та права людини, а також усвідомлює свою роль, адже в даний момент вона є захисником демократії у західному світі. Україна відстоює те, що вважає гідним захисту, навіть ціною власного життя.
#Росія #Східна Православна Церква #Київ #Ліс #Україна #Західний світ #Християнство #Богослов'я #Італія #Сполучені Штати #Українці #Волонтерство #Екуменізм #Боже. #Ватикан #Американці #Неприбуткова організація #Доктор філософських наук #Науковий ступінь #Філософія #Внутрішньо переміщені особи #Міннесота #Еміграція #Стародавній Рим #Біблія #Послуги екстреної медичної допомоги #Снайпер. #Чорногорія #Фенікс (міфологія) #Нікея #Вселенський собор #Диякон #Сент-Пол, штат Міннесота
