Рік перерви може стати важливим етапом для усвідомленого визначення свого майбутнього.
В Україні триває активний процес вступу до вищих навчальних закладів. Визначати майбутню професію у 17 років може бути не найоптимальнішим вибором. На це звертає увагу заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький. Він підкреслює, що більшість старшокласників ще не готові до усвідомленого вибору своєї кар'єри і часто орієнтуються не на власні переконання, а на зовнішні фактори – такі як популярність певних професій, високі зарплати або тиск з боку батьків.
В результаті, все більше молодих людей обирають спеціальності, які насправді не забезпечують високих можливостей для працевлаштування. Юриспруденція, менеджмент та фінанси — це лише кілька яскравих прикладів перевантажених професійних напрямків. Навіть журналістика, незважаючи на свою значущість, не завжди гарантує роботу, особливо якщо студенти не здобувають практичний досвід у своїй галузі під час навчання.
Держава відповідає на існуючу ситуацію. У 2025 році було зменшено кількість бюджетних місць у галузях з низькою перспективою розвитку. Окрім цього, введено індикативну вартість навчання — тепер вартість контрактного навчання за популярними, але малопрактичними спеціальностями дорівнює сумі, яку держава виділяє на одного студента на бюджеті, що становить приблизно 47-50 тисяч гривень на рік. Це своєрідний меседж: "Подумайте двічі, перш ніж приймати рішення про вступ".
Пріоритети в даний час зміщуються у бік дефіцитних та критично важливих сфер. Найбільша кількість державних вакансій зараз зарезервована для вчителів, медичних працівників, психологів та фахівців з реабілітації. Також активно підтримуються інженерні спеціальності, такі як механіка, енергетика, будівництво та хімічні технології. Особливу увагу приділяють професіям, пов'язаним із транспортною інфраструктурою та авіаційною галуззю, оскільки ці сектори потребуватимуть відновлення після закінчення війни.
Іншим важливим аспектом є підвищення інтелектуального потенціалу нації. Це стосується природничих наук, таких як фізика, хімія та біологія, а також сфери інформаційних технологій. За словами заступника міністра, IT-сектор вже давно зарекомендував себе як одна з найкращих візитівок України на європейській арені, і саме в ці галузі минулого року було направлено найбільше державних грантів.
Аграрний сектор залишається надзвичайно важливим. Професії, що стосуються сільського господарства, такі як агрономія, ветеринарія, тваринництво та агроінженерія, мають стратегічне значення для економіки України та забезпечення продовольчої безпеки.
Порада батькам і вступникам -- робіть ставку не на спеціальність, а на виш. Адже змінити фах можна в межах одного закладу, а от змінити університет часто складно. Важливі й атмосфера, й репутація навчального закладу -- адже студент проведе там значну частину свого життя.
Також Винницький закликав не боятись зробити паузу після школи:
"Я голосно і впевнено кажу -- ТАК, робіть gap year, якщо відчуваєте потребу. У Європі вступають у виші у 18, а не 17, як у нас. Цей рік може стати вирішальним для правильного вибору".
Раніше ZN.UA повідомляло, що за три роки повномасштабного конфлікту зменшилася кількість випускників 11 класів, які вступають до українських університетів. На кого можуть сподіватися наші ВНЗ та Україна в цілому в майбутньому? Які шляхи ведуть до втрати людських ресурсів в нашій країні? Дізнайтеся більше в статті Оксани Онищенко "Освіта в умовах війни: як школи втрачають своїх учнів, а університети — нових студентів".
#Університет #Європа #Україна #Психолог. #Сільське господарство #Тваринництво #Вищий навчальний заклад #Біологія #Природничі науки #Держава (політичний устрій) #Енергетична галузь #Фізика #Хімія #Українська гривня #Економіка України #Журналістика #Менеджмент #Агрономія #Фізична реабілітація #Механіка #Ветеринарна медицина #Авіація
