92 роки - це не фінал: як киянка-пенсіонерка ділиться секретами довголіття та здоров'я.

У свої 92 роки киянка Галина Горяна займається тенісом, бере участь у міжнародних турнірах, веде власний блог і активно популяризує здоровий спосіб життя. У своїй розмові з читачами "На пенсії" вона відкрила секрети свого відмінного самопочуття, фізичної активності та поділилася планами на майбутнє.

Цьогоріч вперше з 2014 року Галина Горяна не поїхала на чемпіонат світу серед ветеранів найстарших вікових категорій - не назбирала грошей на мандрівку. А досвід у змаганнях в неї є. Минулоріч вона здобула дві медалі у Туреччині.

- Я почала грати в теніс у свої шістдесят. Це може здатися пізно, але я раніше була чемпіонкою України з гірськолижного спорту, тож моя фізична підготовка цілком на висоті. Я звикла до перемог, тому в тенісі також завжди прагну досягти успіху, - розповідає пані Галина.

Спортсменка й зараз тренується тричі на тиждень, аби не втратити форму. Навіть коли важко, коли немає настрою, похід на корт для неї обов'язковий. Це дуже дисциплінує.

У 2014 році Галина Горяна створила "Клуб активного довголіття", натхненна першими світовими змаганнями, які відбулися того року.

Серед учасниць змагання було дев'ятнадцять жінок старше 75 років. Представниці різних країн показали вражаючі результати, але я була єдиною з країн колишнього СНД. Повернувшись до Києва, я вирішила дізнатися середню тривалість життя в різних країнах. Виявилося, що в Іспанії вона становить 82-83 роки, в Японії - 87, а в Україні - всього 67. Ці цифри вразили мене, і я вирішила заснувати клуб. Тепер я організовую зустрічі, надаю консультації по телефону та веду YouTube-канал, де ділюся усіма знаннями, які маю, - ділиться своїм досвідом довгожителька.

Щотижня літні кияни з різних районів столиці збираються на заняття у Галини Горяної.

- Ми просто навчаємо людей не хворіти. Заняття на свіжому повітрі проводимо за будь-якої погоди. Це кардіореспіраторні тренування, які підвищують частоту серцевих скорочень і дихання. Дуже корисно для серцево-судинної та дихальної систем, - пояснює жінка.

У другій частині заняття ми переходимо в закритий простір, де займаємося вправами, спрямованими на поліпшення здоров'я спини.

Пані Галина каже, що не ставить собі за мету збирати великі групи. Адже її завдання - навчити, аби кожен охочий міг виконувати все самостійно у будь-якому місці і будь-який час:

Я ділюсь порадами про те, як правильно харчуватися для збереження здоров'я в нашому віці, як організувати сон і режим споживання рідини. Основна мета нашого клубу - навчити людей, як прожити довге і здорове життя.

Галина Горяна володіє великим обсягом знань і досвіду, як життєвих, так і наукових. Вона є кандидатом біологічних наук, а також отримала другу освіту в галузі фізичної культури.

Я завжди мріяла стати лікарем. Мої батьки були генетиками, і в 1936 році, коли мені було всього три, почалися арешти українських науковців. Вони вирішили вивезти мене в Якутію, рятуючись від небезпеки. Мама намагалася переконати Володимира Симиренка, відомого українського селекціонера з родини Симиренків, виїхати з нами, але він вважав, що його роботи не мають політичного підтексту і тому не підлягають арешту. В результаті його стратили. Нам же довелося прожити дев'ять років у Якутії, де я вперше відкрила для себе фігурне катання та гірські лижі, - ділиться спогадами жінка.

Спорт познайомив її з чоловіком. Залицяння молодого тренера завершилися весіллям. Їхня спільна спортивна кар'єра дала результати практично відразу: Галина здобула першість на чемпіонаті України, увійшла до збірної. Але в 40-річному віці на чергових змаганнях лижниця зазнала важкої травми хребта: лікарі констатували прогресуюче знерухомлення.

Я не могла прийняти цю ситуацію і почала шукати спосіб вирішення. Відвідала бібліотеку, адже в той час Інтернету ще не було. Ознайомилася з усією доступною літературою та створила власну програму реабілітації. Мені потрібно було скинути вагу, адже після року, проведеного в ліжку, я важила 96 кілограмів. Завдяки вправам я змогла встати на ноги. Я навіть повернулася до спорту - брала участь у змаганнях разом зі студентами університетської команди, де викладала, - ділиться своїм досвідом науковиця.

Авторка книг "Позбавтеся від остеохондрозу", "Ваша постава", "Сколіоз і радіація" та "Харчування і радіація" має значний внесок у цю тематику. Вона також розробила методику стимуляції кровообігу для ліквідаторів ЧАЕС, що допомогла дванадцяти постраждалим, які пережили цю техногенну катастрофу.

У 2014 році, коли війна вже розгорнулася, я брала участь у світовій першості в Туреччині. Моя англійська була не найкращою, але я спілкувалася з американкою та француженкою. Вони були впевнені, що в нашій країні йде громадянська війна. Росіяни мають свої громади по всьому світу і через них просувають свою версію подій. Саме тоді я вирішила вивчити англійську, щоб донести до світу правду, - ділиться спортсменка.

З вивченням української в Галини Горяної своя історія. Повернулася з Якутії вона 12-річною російськомовною дівчинкою. Школа, в якій навчалася, не бачила в цьому проблеми і навіть звільнила школярку від вивчення української. Радянська наука також пропагувала російську.

Лише з початком війни я вирішила спілкуватися українською. Я горджуся тим, що не боюся робити помилки. У мене є подруга з Закарпаття, яка слідкує за моїм прогресом. Вона зазначила, що моя вимова стала значно кращою. Це мене дуже тішить, - розповідає літня жінка.

Галина Горяна вже давно підтримує дружні стосунки з Інтернетом. Раніше їй вистачало лише сайту, на якому вона розміщувала матеріали про здоров'я та довголіття. Наразі ж вона активно веде свій блог на YouTube, присвячений темі активного довголіття. Галина не лише самостійно знімає відео, але й займається їх монтажем і завантаженням. За її словами, все це стало можливим завдяки внукові, який допоміг їй встановити програму та навчив усім необхідним навичкам.