Дослідження КМІС та DECIDE: презентували під час національного форуму "Майбутнє, яке обираємо ми!".
Основним фактором, що впливає на вибір професії у майбутньому, 65% опитаних підлітків вважають соціальні мережі. Цю інформацію під час національного форуму "Майбутнє, яке обираємо ми!" озвучив Антон Грушецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Він представив результати дослідження, яке провели КМІС (якісний аспект) та DECIDE (кількісний аспект). Дослідження охоплювало два основні напрямки. Перший етап відбувся в грудні 2025 року і включав 396 територіальних громад у 24 областях. В рамках цього етапу було опитано 277007 осіб, до яких належали різні категорії, включаючи учнів та роботодавців. Другий етап проходив у березні 2026 року, під час якого опитування проводилось серед учнів 8-11 класів у 390 громадах 24 областей, де було залучено 111355 дітей.
"Серед учнів 8-9 класів лише 21% відповіли, що вони визначились зі своєю професією. Можна сказати, що це ранні класи і багато хто не знає чим займатись у житті. Але навіть серед учнів 10-11 класів лише24% визначились з тим як вони бачать свою професію у майбутньому", - сказав Антон.
За його словами, кожен п'ятий учень старшої школи прагне емігрувати за кордон для життя та роботи. Водночас лише 18% впевнені, що можуть реалізувати свій потенціал у рідній громаді. Більшість старшокласників вважають за краще переїхати з рідних населених пунктів до столиці чи інших великих міст.
Інформацію про професію підлітки отримують переважно з соціальних медіа: 65%.
"Цей показник, безумовно, зросте, оскільки вплив соціальних мереж на молодь значно посилився", - зазначив Антон Грушецький. Він також додав, що на даний момент школа не виконує суттєвої ролі у формуванні професійних орієнтирів українців.
Найголовнішим фактором для учнів при виборі майбутньої професії є рівень заробітної плати, про що зазначили 75% респондентів. 65% опитаних акцентували увагу на важливості професійного інтересу та можливості самореалізації. Антон Грушецький підкреслив, що такі погляди є типовими для жителів малих міст і сіл, які прагнуть переїхати до більших населених пунктів.
18% опитаних учнів/ениць вважають, що успіху можна досягнути з робітничою спеціальністю. Більшість вважає обов'язковою умовою успіху вищу освіту.
Антон підкреслює, що батьки відіграють вирішальну роль у формуванні професійних орієнтирів своїх дітей: "Школа, батьки, підприємства та місцева влада — всі ці структури є партнерами, але саме сім'я має найважливіше значення. Ми спостерігаємо позитивну синергію. З опитаних батьків 70% хочуть, щоб їхні діти обирали професії, які забезпечать стабільний дохід, тоді як 68% вважають важливим, щоб обраний шлях відповідав природним схильностям дітей. Проте, коли батькам надається можливість вільно висловлювати свої думки, 25% з них зазначають, що будуть проти вибору дітей, якщо він не відповідатиме їхнім уявленням. Тому важливо не лише працювати з молоддю, а й взаємодіяти з їхніми батьками."
29,4% опитаних вважають, що у профорієнтаційних програмах враховуються потреби різних груп дітей.
Також на вибір професії впливає і війна, адже 28% опитаних учнів/ениць враховують безпечні умови праці під час вибору професії.
78,9% опитаних роботодавців вважають важливим партнерство влади, бізнесу і школи. Але при цьому існують і бар'єри, які заважають роботодавцям долучатися до профорієнтації. Насамперед, це нестача фінансів, часу та недостатня зацікавленість дітей.
Окремий блок дослідження був присвячений підліткам та молоді з особливими освітніми потребами.
"Ключовий висновок якісного компонента: перехід від школи до подальшої освіти та професійної реалізації є одним із найвразливіших етапів траєкторії підлітків і молоді з ООП. Окремі можливості підтримки існують, але вони часто не поєднані в послідовний маршрут від професійного самовизначення до навчання, практичного досвіду, працевлаштування та адаптації на робочому місці, - йдеться у результатах дослідження, - Батьки дітей з ООП активно залучені до професійного самовизначення та планування подальшої освітньої траєкторії. Водночас родинам часто бракує зрозумілої інформації про доступні освітні й професійні можливості, форми підтримки та можливі траєкторії після завершення школи. Це створює невизначеність навіть у родинах, які активно шукають варіанти для дитини".
Серед можливих напрямів професійної реалізації молоді з ООП учасники/ці якісного дослідження згадували технічні й ремонтні роботи, окремі робітничі професії, дистанційну зайнятість, творчі та соціально орієнтовані види діяльності.
Нагадаємо, що за даними опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), приблизно 90% українців мають уявлення про штучний інтелект. Проте, фактичне використання цієї технології в щоденному житті значно відстає від очікувань.
#Вища освіта #Майбутнє #Школа #Українці #Соціальна мережа #Бізнес #Штучний інтелект #Адаптація #Соціальні мережі #Київський міжнародний інститут соціології #Об'єктно-орієнтоване програмування #Робоче місце #Заробітна плата #Зайнятість #Об’єднана громада
