29 років космічної діяльності Леоніда Каденюка: його шлях, витрати та причини, чому Україні не вдалося досягти подібних успіхів.

19 листопада 2026 року відзначається 29-та річниця першого космічного польоту, здійсненого громадянином незалежної України. Цього дня в 1997 році американський шатл Columbia вирушив у космос з Космічного центру імені Кеннеді, на борту якого перебував український космонавт Леонід Каденюк. Протягом майже 16 днів він виконував наукові дослідження на орбіті та представляв Україну в складі міжнародної команди NASA.

Політ став наслідком тривалих переговорів, які тривали кілька років між Україною та США. У 1990-х роках Україна володіла потужним ракетно-космічним потенціалом, успадкованим після розпаду Радянського Союзу, проте країна не мала необхідної інфраструктури для відправлення людей у космос. Таким чином, участь у місії NASA відкрила можливість для реалізації першого пілотованого космічного проекту незалежної України.

Незважаючи на те, що місія STS-87 стала важливим досягненням, Україна не змогла організувати другий державний космічний політ свого астронавта протягом наступних 29 років. Хоча країна активно працювала над розробкою ракет, супутників та космічних технологій, створення власного пілотованого космічного апарату залишалося недосяжною метою.

UA.News ділиться історією про те, як Леонід Каденюк став частиною команди американського шатла, які експерименти він здійснював у космосі, скільки коштували аналогічні місії та чому в Україні досі не реалізовано власну програму для пілотованих космічних запусків.

Як Україна уклала угоду зі Сполученими Штатами щодо свого першого космічного польоту.

Після проголошення незалежності у 1991 році Україна отримала значну частину радянської ракетно-космічної промисловості. На її території працювали конструкторське бюро "Південне", завод "Південмаш", науково-дослідні інститути та підприємства, які виготовляли компоненти ракетної техніки.

Українські інженери володіли значним досвідом у розробці ракет-носіїв, систем управління та космічних апаратів. Однак країна так і не змогла здобути власний пілотований космічний корабель, стартову платформу чи необхідну інфраструктуру для проведення регулярних орбітальних місій.

У рамках першої Національної космічної програми на 1993-1997 роки планувалося, що український космонавт здійснить політ з метою проведення наукових експериментів.

Ключовим моментом став листопад 1994 року, коли під час візиту президента Леоніда Кучми до Сполучених Штатів була підписана спільна декларація про партнерство в аерокосмічній сфері. Угода передбачала розвиток співпраці між Національним космічним агентством України та NASA, зокрема, залучення українського фахівця до американських космічних проектів.

Для України це створювало шанс відправити астронавта на орбіту, не розробляючи власний космічний апарат. США, в свою чергу, отримували наукового співробітника, здатного підготувати експерименти для виконання в умовах невагомості.

У травні 1997 року комісія "Кучма -- Гор", що складалася з представників України та США, затвердила Леоніда Каденюка як основного астронавта для польоту, а Ярослава Пустового призначила його запасним учасником.

Хто такий Леонід Каденюк і як він потрапив до NASA

Леонід Каденюк з'явився на світ 28 січня 1951 року в селі Клішківці, яке знаходиться в Чернівецькій області. У 1971 році він завершив навчання в Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі для пілотів, після чого розпочав свою кар'єру у військовій авіації.

У 1976 році його відібрали до радянського загону космонавтів. Протягом наступних років Каденюк вивчав космічні кораблі "Союз", орбітальні станції "Салют" і "Мир", проходив спеціальну фізичну та технічну підготовку. Однак за радянських часів йому так і не вдалося здійснити космічний політ.

Після здобуття Україною незалежності він отримав нову можливість. У 1996 році Каденюка включили до групи Національного космічного агентства України для підготовки до американської програми Space Shuttle. У липні того ж року він прибув до США, де розпочав навчання за стандартами NASA. Українському космонавту необхідно було освоїти обладнання шатла, процедури роботи під час польоту, системи безпеки та методики виконання наукових досліджень.

Каденюк виконував роль фахівця з корисного навантаження. На відміну від командира чи пілота, його обов'язки не включали управління космічним апаратом. Основним його завданням було здійснення експериментів, підготовлених вченими з України та США.

Згідно з офіційною біографією Українського інституту національної пам'яті, після свого космічного польоту Каденюк продовжив свою службу в Збройних силах України, а згодом активно долучився до державної та суспільної діяльності.

Як здійснювався політ Леоніда Каденюка на космічному шатлі Columbia?

19 листопада 1997 року шатл Columbia стартував із майданчика 39B Космічного центру імені Кеннеді у Флориді. Це була 88-ма місія програми Space Shuttle та 24-й політ самого корабля Columbia.

Екіпаж складався з шести учасників: командир Кевін Крегел, пілот Стівен Ліндсі, американці Калпана Чавла та Вінстон Скотт, японський астронавт Такао Дої, а також український космонавт Леонід Каденюк.

Після виходу на орбіту команда почала реалізацію наукових завдань. Місія була спрямована на вивчення мікрогравітаційних процесів, проведення експериментів з матеріалами та біологічними організмами, а також тестування космічних технологій.

Під час STS-87 астронавти виконали два виходи у відкритий космос. Частина робіт стосувалася супутника Spartan, який після розгортання не перейшов у запланований режим роботи. Згодом астронавтам довелося захоплювати його вручну.

У той час український космонавт зосередив свою увагу в основному на біологічних експериментах. Місія завершилася 5 грудня 1997 року, коли шатл Columbia безпечно приземлився у Флориді. Відповідно до офіційної інформації NASA, тривалість польоту склала 15 діб, 16 годин і 34 хвилини. Протягом цього часу шатл здійснив 251 оберт навколо Землі та подолав приблизно 10,5 мільйона кілометрів.

Для Каденюка це був єдиний космічний рейс, а для незалежної України – історичний момент, адже вперше український громадянин взяв участь в орбітальній експедиції, представляючи державну космічну програму.

Які наукові дослідження здійснював Каденюк у космічному просторі?

Основною метою українського космонавта стало втілення спільної програми Україна–США, відомої як Collaborative Ukrainian Experiment (CUE). Ця програма охоплювала десять експериментів, які були спрямовані на вивчення рослин в умовах космічного польоту. Науковці прагнули з'ясувати, яким чином відсутність звичної земної гравітації впливає на ріст, розвиток, обмін речовин і репродукцію рослин.

Однією з ключових тем дослідження стала Brassica rapa, яка належить до родини капустяних. Цю рослину обрали через її відносно короткий життєвий цикл. Каденюк вивчав процеси розвитку рослин, здійснював запилення та ретельно контролював умови проведення експериментів. Метою дослідників було встановити, чи здатні рослини утворювати насіння в умовах, коли звичайна сила тяжіння відсутня.

Деякі експерименти були присвячені сої. Дослідники аналізували її метаболічні процеси, які включають перетворення та використання поживних речовин, необхідних для росту. Крім того, вивчалася взаємодія рослин з патогенами – організмами, які можуть викликати захворювання.

Ще одним об'єктом став мох, який використовували для вивчення реакції рослинних клітин на зміну гравітаційних умов. Додаткові експерименти були присвячені активності генів, амінокислотам, ліпідам, фітогормонам та розвитку кореневої системи.

Для виконання експериментів були застосовані спеціалізовані контейнери та установки для вирощування рослин. Результати, які були отримані, порівнювалися з даними аналогічних досліджень, проведених на Землі.

У документах NASA, присвячених місії STS-87, підкреслюється, що ця програма має важливе практичне значення для майбутніх тривалих космічних подорожей. Рослинність може стати джерелом їжі для космонавтів, а також відігравати роль у виробництві кисню, поглинанні вуглекислого газу та підтримці водного циклу. Це стає особливо актуальним у контексті майбутніх місій на Місяць та Марс, де регулярна доставка ресурсів з Землі ускладнена та є фінансово витратною.

Важливою складовою місії була освітня програма. Учні в Україні та США здійснювали наземні експерименти з рослинами, аналогічні тим, що Каденюк проводив у космічному просторі.

Програма охопила приблизно 40 тисяч учнів, що сприяло залученню молоді до практичних наукових досліджень та продемонструвало потенціал міжнародної співпраці в галузі космосу.

Яка була вартість польоту шатла Columbia в 1997 році?

Наприкінці 1990-х пілотовані космічні польоти залишалися надзвичайно дорогими, а програма Space Shuttle вимагала багатомільярдного фінансування.

Шатли були розроблені як багаторазові космічні апарати з метою зниження витрат на запуски. Проте, після кожної місії, їх необхідно було піддавати значному технічному обслуговуванню, що включало перевірку двигунів, огляд теплозахисного покриття та систем, що забезпечують життєдіяльність.

У звіті Рахункової палати США за 1993 рік зазначалося, що NASA оцінювало середню вартість одного польоту шатла приблизно у $413,5 млн. Ця сума включала значну частину операційних витрат, але не всі витрати на розвиток і модернізацію програми.

У той же час, згідно з дослідженням NASA, середня вартість одного запуску космічного шатла, враховуючи загальні програмні витрати, становила близько 1,5 мільярда доларів.

Відмінності пов'язані з підходом до обчислень. Коли враховуються тільки експлуатаційні витрати, ціна виявляється меншою. Однак, якщо провести розподіл витрат на розробку, інфраструктуру та функціонування програми між усіма місіями, загальна сума суттєво зросте.

Щодо участі України, обставини мали свої особливості. Політ Каденюка був реалізований на основі міжурядових угод, а не в рамках стандартних комерційних угод з продажу місця на космічному апараті.

Екс-президент Леонід Кучма пізніше розповідав, що досяг угоди з американським президентом Біллом Клінтоном щодо залучення українського космонавта до американської космічної місії. Проте для підготовки експериментів, наукових досліджень та організації всіх процесів було необхідно фінансування.

Не існує точного зведеного кошторису всіх українських витрат на STS-87.

Чому Україна досі не розробила власну програму для пілотованих космічних польотів?

Попри успіх місії 1997 року, Україна так і не створила власної системи для відправлення людей у космос. Головна причина полягає у відсутності повного комплексу технологій та інфраструктури, необхідних для самостійних пілотованих запусків.

Власна космічна програма вимагає не лише ракети-носія, а й космічного корабля з герметичним відсіком для екіпажу, а також системами життєзабезпечення, аварійного порятунку, повернення в атмосферу та безпечного приземлення.

Важливими елементами є стартові комплекси, системи контролю за польотами, підготовка космонавтів у медичному аспекті, а також процедури для реагування на надзвичайні ситуації. Історично, Україна зосереджувала зусилля на розробці ракет-носіїв, систем управління, супутників та космічного оснащення. Ці технології здатні забезпечити доставку автоматизованих апаратів, проте не забезпечують можливості для самостійного перевезення людей.

Після розпаду СРСР космічна галузь зіткнулася з економічними труднощами. Підприємства втрачали державні замовлення, а реалізація великих програм дедалі більше залежала від міжнародних контрактів.

Окрім цього, Україна не розпоряджалася власним космодромом для запусків на орбіту. Для здійснення запусків українські ракети були змушені використовувати іноземні пускові комплекси, а міжнародні проєкти часто підпадали під вплив політичних і комерційних угод.

Іншим важливим фактором стала зміна акцентів. Завдяки прогресу в супутниковому зв'язку, дистанційному спостереженні за Землею та навігаційних технологіях, усе більше космічних завдань стало можливим виконувати без людської участі.

Автоматизовані космічні апарати є більш економічним варіантом в порівнянні з пілотованими місіями, оскільки не вимагають систем для забезпечення життєдіяльності та здатні функціонувати на орбіті протягом багатьох років.

Повномасштабна агресія Росії, яка розпочалася в 2022 році, суттєво змінила акценти у державній політиці. Космічні технології стали переважно військовими, оскільки супутникова розвідка, зв'язок і навігація відіграють ключову роль у зміцненні потенціалу Збройних сил.

Чи зможе Україна знову відправити космонавта на орбіту

Участь України в майбутніх пілотованих місіях залишається можливою. Однак існує суттєва різниця між підготовкою українського космонавта для міжнародної експедиції та створенням повністю незалежної системи запуску людей.

Перший сценарій передбачає партнерство з міжнародним космічним агентством або приватним оператором. Україна могла б розробити наукову програму, підготувати спеціаліста та укласти угоду про його участь у космічній місії.

Такий механізм вже був застосований у 1997 році. На сьогоднішній день він виглядає набагато реалістичнішим у порівнянні зі створенням власного пілотованого судна. Альтернативний варіант вимагав би тривалих інвестицій у розробку, тестування, створення інфраструктури та забезпечення безпеки.

При цьому потрібно визначити, які саме завдання виконуватиме український корабель. Разовий запуск космонавта навряд чи може виправдати створення повноцінної транспортної системи.

Одночасно Україна володіє потенціалом для активної участі у глобальній космічній індустрії. Вітчизняні компанії здатні створювати елементи космічних систем, наукові інструменти, програмні продукти та технології для автоматизованих апаратів.

Особливе значення мають такі сфери, як супутниковий зв'язок, моніторинг Землі та аналіз космічних даних. У травні 2026 року директор Інституту космічних досліджень НАН України та Державного космічного агентства Олег Федоров, обговорюючи перспективи української космічної індустрії, підкреслив важливість її адаптації до сучасних технологічних вимог.

Отже, найбільш перспективним напрямком для України є вдосконалення власних космічних технологій та активна співпраця з міжнародними партнерами.

Які події призвели до катастрофи шатла Columbia та яку спадщину залишив після себе Каденюк?

Після виконання місії STS-87 космічний корабель Columbia залишався в активному використанні NASA. Проте, 1 лютого 2003 року під час повернення з орбіти стався трагічний інцидент. Причиною катастрофи стало ушкодження теплозахисної системи крила під час запуску. Коли корабель увійшов в атмосферу, гарячі гази проникли всередину конструкції, що призвело до його руйнування. Всі сім членів екіпажу загинули.

Трагедія призвела до кардинальної ревізії систем безпеки NASA. У 2011 році Сполучені Штати остаточно припинили використання космічних шатлів після 135 місій програми Space Shuttle.

Леонід Каденюк відійшов у вічність 31 січня 2018 року, коли йому було 67 років. Після свого космічного польоту він активно займався діяльністю у військовій, державній та громадській сферах, а також популяризував науку серед широких мас.

Через 29 років після старту Columbia його політ залишається єдиною завершеною державною орбітальною місією космонавта незалежної України. Місія продемонструвала, що українські науковці можуть брати участь у міжнародних космічних дослідженнях навіть без власного пілотованого корабля. Водночас вона показала, наскільки важливими для таких проєктів є міжнародні домовленості, фінансування та наукова співпраця.

Перспектива польоту українського космонавта виглядає цілком реалістично, якщо буде розроблена відповідна програма та укладені угоди з міжнародними партнерами. Проте, створення власної пілотованої космічної системи є набагато більш складним викликом, що вимагатиме значних фінансових вкладень та тривалої підтримки з боку держави.

#Росія #Екіпаж #Україна #Радянський Союз #Інфраструктура #Національна академія наук України #Флорида #Експеримент #Японія #Земля #Природний супутник #Державне космічне агентство України #Гравітація #Чернівецька область #Білл Клінтон #Пілот літака #Леонід Кучма #Ракета-носій #Америка #Ракета #Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору #Діти #Крило #Космічний політ #Космонавт #Космічний апарат #Космічний центр імені Кеннеді #Космічний простір #Орбіт #STS-87 #Леонід Каденюк #Космічний човник «Колумбія» #Космічний човник #Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків #Клишкивці #Конструкторське бюро «Южне» #«Південне машинобудування» #Калпана Чавла

Читайте також

Найпопулярніше
Древко на гербі
У бібліотеку Ірландії повернули книгу, яка була втраченя більш ніж 50 років.
Акторку з популярного серіалу "Сексуальне виховання" викликали до суду у справі про сексуальне насильство: деталі ситуації.
Актуальне
41 учень і студент були нагороджені президентськими преміями та стипендіями.
Навчальний заклад може виснажувати енергію дитини: які ознаки вказують на те, що пора бити на сполох?
Відстрочка мобілізації для студентів під загрозою: у Міністерстві освіти і науки повідомили, кого можуть стосуватися нововведення.
Теги