Основну будівлю Рільничої школи в Дублянах було зведено в 1888 році.
Сьогодні ми відзначаємо 170-річчя з моменту заснування Рільничої школи в Дублянах, яка нині є частиною Університету ветеринарної медицини та біотехнологій. Цей навчальний заклад є одним із найстаріших в Україні, що спеціалізується на аграрній освіті.
Вища агрономічна школа, яка функціонувала під егідою Галицького господарського товариства, була заснована в Дублянах 9 січня 1856 року. Мета закладу полягала в підтримці розвитку сільського господарства в регіоні через наукові дослідження та експериментальні проекти. У перші роки існування навчального закладу тут навчалися 24 студенти, які сплачували за навчання. Проте, найкращі з них мали можливість отримувати стипендії за відмінні результати.
Основна будівля сільськогосподарської академії (зображення з веб-сайту університету)
Склад персоналу навчального закладу поступово збільшувався, і для комфортного проживання викладачів та студентів були зведені гуртожитки. Основний корпус було збудовано в 1888 році, де розташувалися лекційні зали, кабінети викладачів, кімнати для практичних занять та адміністративні офіси. У будівлі, зведеній у 1900 році, розміщувалися лабораторії.
Слухачі школи проходили трирічний курс навчання, згодом його замінили на дворічну програму з річними підготовчими курсами. Після теоретичного навчання учень мав пройти дворічну практику в аграрному господарстві та скласти письмовий та усний випускні іспити. Паралельно із вищою відкрили й нижчу сільськогосподарську школу та школу винокурів. Школа організувала курси для вчителів сільських шкіл, які викладали сучасні методи ведення сільського господарства для учнів.
Виноробня, де проходило навчання учнів, 1911 рік.
Як пише дослідник історії освітнього закладу Юрій Токарський, у Рільничій школі викладали агрономію, агрохімію, кадастр, основи ґрунтознавства. Для практики біля університету заклали дослідні поля. На першому з них 1891 року організували наукові дослідження з вирощування картоплі. Школа мала ботанічно-рільничу та хімічно-рільничу станції, лабораторію для аналізу ґрунтів. Учні вивчали врожайність сільськогосподарських культур, меліорацію. Поруч заклали ботанічний сад та розсадник плодово-ягідних дерев.
Спочатку фінансування школи забезпечувало Галицьке господарське товариство, але в 1877 році її передали під контроль Галицького крайового уряду, що дозволило отримувати державні кошти. Викладання проводилося спершу німецькою та польською мовами, а з часом залишилася лише польська.
Навчальні аудиторії Рільничої школи (фото з сайту університету, NAC)
У 1901 році Міністерство землеробства Австро-Угорщини надало навчальному закладу статус Академії рільництва, яка працювала до 1919 року.
Юліуш Мікуловський-Поморський заснував Європейську агрохімічну школу в Дублянах, де згодом обійняв посаду ректора. За словами Юрія Токарського, в цей час Академія рільництва в Дублянах досягла світового рівня у навчанні та наукових дослідженнях.
На сайті вишу пишуть, що тут зосередилися відомі учені, завдяки чому Академія стала центром аграрної освіти і науки тогочасної Європи. Під керівництвом професора, одного із засновників Галицької меліоративної школи професор Яна Бляута, розробили та реалізували проєкти осушення боліт і меліорації полів. Дослідження перезволожених і заболочених ґрунтів виконували на Дублянській торфово-болотній станції, заснованій 1904 року.
Склад професорів Вищої аграрної школи в Дублянах, 1896 рік (зображення взято з офіційного сайту університету)
У міжвоєнний період в Польщі, в 1919 році, Академію в Дублянах перетворили на рільничо-лісовий факультет Львівської політехніки. Перші три семестри навчання проходили у Львові, а наступні три - в Дублянах. Саме тоді була заснована перша кафедра агрохімії та ґрунтознавства на заході України. Професор Мар'ян Гурський, засновник цієї кафедри, також очолював хімічно-рільничу станцію. Він став одним з перших у галузі агрономії, хто почав використовувати математичну статистику для обробки результатів польових досліджень.
Дублянська академія, поряд з Краківським, Варшавським та Познанським вишами, була головними центрами академічної сільськогосподарської освіти в міжвоєнній Польщі. Професура двох львівських університетів - Академії рільництва у Дублянах та ветеринарного університету у Львові після Другої світової війни переїхали до Вроцлава і заснували там в 1951 році Вищу школу сільського господарства.
У період з 1929 по 1934 рік Степан Бандера здобував освіту на факультеті агрономії та лісового господарства. Після здобуття незалежності в Україні на його честь було споруджено пам'ятник перед основним корпусом університету та відкрито музей. Але в день народження лідера ОУН у 2024 році російська ракета завдала шкоди будівлі навчального закладу.
Історична будівля університету та пам'ятник Степану Бандері (фото з архіву закладу)
У 1947 році навчальний заклад у Дублянах відновив свою автономію, отримавши статус Львівського сільськогосподарського інституту. Протягом наступних років він зазнав двох перетворень: спочатку став Львівським національним аграрним університетом, а потім Львівським національним університетом природокористування. У 2024 році Міністерство освіти і науки України ухвалило рішення про об'єднання цього вишу з Львівським університетом ветеринарної медицини та біотехнології імені Степана Гжицького.
У зв'язку з відзначенням 170-річчя Центрального державного історичного архіву України у Львові було опубліковано грамоту, видану колегією викладачів, в якій висловлено вдячність керівнику Вищої сільськогосподарської школи в Дублянах за його вагомий внесок у розвиток навчального закладу.
#Європа #Львів #Польська мова #Школа #Краків #Вроцлав #Сільське господарство #Ґрунт #Дослідження #Вищий навчальний заклад #Медицина #Наукове дослідження #Львівський університет #Друга Польська Республіка #Ботанічний сад #Степан Бандера #Картопля #Стипендія #Агрономія #Німецька мова #Гуртожиток #Австро-Угорщина #Організація Українських Націоналістів #Ґрунтознавство #Урожай #Львівська політехнічна #Рільництво #Дубліани #Розвиток земельних ділянок #Біотехнологія #Князівство Галичина
